Учора вкрали сторожа
Отак був і нема.
Рушницю уже їсть іржа,
Хоч нишком, крадькома.
нема з ким грати в доміно
Під терпкий чорний чай,
І ні з ким глянути кіно
"Коханая прощай"
Осліп старий ручний ліхтар,
І лячно у пітьмі,
Не світять зорі з-поза хмар,
Дістали комарі.
Наш песик з голоду ось-ось
перегризе ланцюг.
Навіть на мить йому здалось,
що вовк собаці друг.
А сторож добрий не п'є,
хіба що по святах,
Його усякий впізнає
по втомлених очах.
Повірити не можу я
В таку свою біду,
Якою б не була ціна,
Я сторожа знайду.
Лиш марним пошукам услід
Спитаю я себе:
Коли сторожиш цілий світ,
Хто встереже тебе?
