Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Красуля: ЗОРІ У ДЕРЕВ'ЯНІЙ ДІЖІ (Майже казка, або спогади зі світлого дитинства) - ВІРШ


Красуля: ЗОРІ У ДЕРЕВ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




ЗОРІ У ДЕРЕВ'ЯНІЙ ДІЖІ (Майже казка, або спогади зі світлого дитинства)

Красуля :: ЗОРІ У ДЕРЕВ'ЯНІЙ ДІЖІ (Майже казка, або спогади зі світлого дитинства)
У великій дерев’яній діжі – по самі вінця дощівки. Аж перехлюпується через край! Там пірнає, бризкається сонце, схоже на веселий жовтий сонях. Вітер – і той не обминав щасливої нагоди поплюскотіти у м'якусінькій, мов шовк, водиці, запашній, ніби настояній на чистому любистку. І ось виходить з діжі – вмитий, освіжений, пахучо-п'янкий, і нубо шаленіти на широкім роздоллі, пустувати сам із собою. Наче спалахи на сонці, палають червоні, як мак, гладіолуси. У час дощовиці вони напи-ваються води донесхочу. І пло-ме-ні-ють! Всі ж такі викохані дбайливою господинею, випестені, виплекані, ростуть побіля діжі – сміються-заливаються. Своєю дивною красою спантеличують світ. Малій дитині дощ – за світле щастя! Він ніби змалився – то лопоче по землі, наспівуючи кришталево-чисту мелодію, то палким цілунком торкнеться зелено-сріблястих трав. Або з барвистими метеликами затіє танчик! Та більш за все втішається тим, що своїми хвацькими витівками звеселяє дівчинку. Вона йому, страх як, мила й люба! Ось і зараз. Яка ж вона напрочуд гарненька у білому в синіх волошках платтячку, підперезана пасочком, який із-заду зав’язаний розкішним бантом – не намилуєшся, не налюбуєшся. Тьху! Так і очі виглядіти можна. Треба ж було такій халепі скоїтися: зазирала до калюжки – хотіла побачити у ній сонечко, ненароком посковзнулася і впала. Забруднилася і засмутилася. Дощик і собі запечалився та хутенько вигадав, як позбутися небажаної пригоди – дзвінко застрибав у діжі, здіймаючи водяні бульбашки, що відразу лопалися од сміху. – Ось де я виперу платтячко! – зраділа підказочці. Вилізла на ослін, що постійно стоїть біля діжі і почала прати задрипаний поділець. А потім проти сонечка сушила свою рясну спідничку: те вмить висушило, не загаялося, ще і підмигнуло яскравим промінчиком: – Ну, задоволена, щаслива? – Ще б пак! Вітерець теж підсобляв сонечку – без нього і тут не обійшлося. Прошепотів на вушко: – Нумо, зазирни до діжі. Занишкла від побаченого – там синіло небо і сміялося до неї, хлюпотіло сонце. – Привабний світ, еге ж? – Шкода, що гладіолуси не мають змоги заглянути сюди, – звернула свій погляд до квітів. – Ото б похизувалися своєю вродою! По хвилі: – А зорі до діжі падають?.. – Приходь, коли вечір поступиться ночі і небо висіє зорі, отоді й побачиш, – заінтриговує. – Далебі, що прийду! * * * День вельми предовгий – несила вибігати, вистрибати його до вечора, дочекатися, коли почне смеркатися і небо освіне зорями. Чим у тому дні довготривалім себе, либонь, не займала! І туркувала із сизими горлицями, і вслухалася у подих вітру, що пахнув м’ятою, і дивувалась наполегливому трудолюбству малої бджілки, розглядала ніжні прожилочки на синіх, як небо, квіточках, що рясно висипались під ліскою*. І грала в піжмурки із сонячними зайчиками у вишневому садочку. Все щось вигадувала, мріяла, аби згаяти час. А день не плинув – стояв на місці. Сонце як стало серед неба – не руш! Посміхається, знай собі, у пишні вуса. А що вдієш? Аж нічогісінько! Сонце – велике небесне світило, а вона всього лиш на всього маленька дівчинка. Непомітно, зморена очікуванням – хоч як не пильнувала! – заснула. І привидівся сон вельми дивний: ніби сяє вона ясною зорею і з висоти небес зазирає у діжку з водою. Ураз підхопилася! Зоряно-місячне сяйво щедро обливало землю. Прожогом метнулася до діжі і серце, немов пташка, заледве не вилетіло з грудей від радісного подиву, – там гойдалося зоряне небо!.. Боячись сколихнути зоре-красу, тихесенько зачерпнула у жменьку осяйної води й піднесла до очей. Зорі хлюпотіли, плескалися у тоненьких долоньках, карбуючи у серці дитини золотосяйний слід… 10 березня 2013 р. *Ліска – низенька кам’яна огорожа.

ID: 664899
Рубрика: Проза
дата надходження: 09.05.2016 21:25:34
© дата внесення змiн: 20.06.2016 20:03:37
автор: Красуля

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (200)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Синонім до слова:  звук
Sin el mar: - Мелодія, голос.
Синонім до слова:  пульт телевізора
Alex-dr_7(tericon): - дистанційка́
Синонім до слова:  пристосуванець
Alex-dr_7(tericon): - мутаціонер :D ́
Нові твори