Біля церкви чу́дна пара: він, з лихою посмішкою,
І вона – ображена, здається, ще з дитинства, й усіма...
...Мов, навмисне вибирала кавалера-блазня, з ножиком,
Щоб...як треба – захистив так, що розвалиться й корчма...
...І приємно було бачити, як туляться, єднаються,
Як на стежці укладають паску разом – на посвя́чіння,
І коли святою во́дою лив дьяк на хліб, салатниці –
Зупинився біля них, і посміхнувся добрим значенням!
Їм услід не я один задивлявся з побажаннями -
Їм весь час лляли́ся дзвони щастя богоявлення.
01.05.16 р. ( «Об,єднанні на Пасху»)
Ага! Служба у церкві настільки довга, що і, справді, візуально з усіма "познайомишся"! Зі святом Воскресіння! Світла й злагоди У Вашій домівці, Євгене Леонідовичу!