UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: Зустрів Назарук Печору… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. КОМЕНТАРІ Володимир Шевчук, 15.06.2020 - 21:43
А друг - це завжди опора, Ще друзів таких пошукай! Зустрів Назарук - Печору, Печора - Назарука   dovgiy, 20.07.2016 - 10:43
"І линуть думки до брата,ділами стають слова. Душа прагне вічно свята, бо дружба свята – жива."     Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар dovgiy, 01.01.1970 - 03:00
І як би нам інколи тяжко не було, а маємо рятувати людям душі.  Ганна Верес (Демиденко), 28.05.2016 - 19:51
Рада за Вас, колеги. Не знаю за Назарука, а от із Вами, Олександре, мрію зустрітися у Кобеляках. Так мені повідомили друзі, що Ви маєте приїхати туди у поетичні гості. Ми з Новосанжарщини теж нібито туди запрошені. Гарний вірш Ваш, Олександре.   Обираю.Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 01.01.1970 - 03:00
Щиро ДЯКУЮ.  ...А в Ріо де Кобеляках зустрінусь з творчими колегами напевно 9-го липня, і через тиждень буду в Луцьку!.. Людмила Васильєва (Лєгостаєва), 30.04.2016 - 03:40
Справжні козацькі побратими! Нехай ваша дружба навіки триває, дітей і онуків дружити навчає! Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Людмила Васильєва (Лєгостаєва), 01.01.1970 - 03:00
 Дякуємо й затверджуємо до дна!  I.Teрен, 16.04.2016 - 16:53
І хай назавжди, як вчора,лишається дружба така Віталія і Печори, Сашка і Назарука. Наталя Данилюк, 14.04.2016 - 18:56
Чудово! Справжня чоловіча дружба! Так тримати! І обов'язково стрітися в Лубнах!     Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Наталя Данилюк, 01.01.1970 - 03:00
 ...А влітку в Луцьку (в липні м-ці) обов"язково стрінуться кільканадцять, а то й всі тридцять одноклубників на презентації нашого збірника. Тетяна Луківська, 14.04.2016 - 14:47
рада за вас, хлопці, може, і дівчат до гурту приймаєте, то ми враз, гарних вам днів  Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Тетяна Луківська, 01.01.1970 - 03:00
 Авжеж, і дівчат, які в збірнику одноклубників... радо зустрінемо в Луцьку на презентації в липні м-ці. Світлана Моренець, 14.04.2016 - 10:11
Це – приклад єднання, браття: шукати з усіх країв, від Сходу до Закарпаття – братів, а не ворогів. Молодці, козаки! Приємно читати про таку дружбу, особливо в час розбрату. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Світлана Моренець, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЄМО! І ми за те, щоб козаки не переводились! Валентина Малая, 14.04.2016 - 05:55
Хай дружними будуть всі люди на нашій планеті Земля! хай пісня лине усюди Її співатиму й я!! А Назарук і Печора тим ХОРОМ руководять Сьогодні й завтра,не вчора Життя буде в людства- на "5" Співайте пісні і радійте! І сійте у світ ЛЮБОВ! Красивеє Слово сійте Сьогодні і завтра,знов! Нехай летить СЛОВО Печори Нехай лине Назарука! Потрібні ви нам,ні,не вчора, Сьогодні,і завтра,в віках! "І хай від Лубнів до Луцька, А інколи навпаки... Стежина ота козацька, Єднає два береги." Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Валентина Малая, 01.01.1970 - 03:00
Валюня Малюня, - Ти - класна!.. Дякуємо З УСІЄЇ СИЛИ !!!  Любов Ігнатова, 13.04.2016 - 22:13
Не вчора, не позавчора, Вже й збігла років ріка, Зустрів Олександр Печора На сайті Назарука... А потім якось зібрались, По чарці вони спили, Взяли собі й побратались Вкраїни два ясени... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Любов Ігнатова, 01.01.1970 - 03:00
Ну Ти й ловкий співавтор!.. Дякуємо обидвоє.  геометрія, 13.04.2016 - 21:54
Пречудово, Олександре! Душа прагне вічно свята, бо дружба свята - жива!...    Ніна-Марія, 13.04.2016 - 21:09
Правильно зробили, пане Олександре, що виклали цей вірш. Думала Вам написати про це. Хай читають люди і знають, що справжня дружба існує! Які Ви талановиті!!! Творчих успіхів вам!  Віталій Назарук, 13.04.2016 - 20:12
І хай від Лубнів до Луцька,А інколи навпаки... Стежина ота козацька, Єднає два береги. Щоб міст був завжди між нами, Країна одна на двох, Пишалась земля синами, На двох був єдиний Бог! Дякую, Олександре!!! Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Віталій Назарук, 01.01.1970 - 03:00
...Нехай зорельоти линуть... Та в серці моїм – журба. Лиш тільки б гойдалась мирно планетонька голуба. Лиш тільки б усі дороги крізь душі, серця, уми з порогу вели до Бога. Щоб люди були людьми. (З вірша "Планетонька") |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
