Сон... явище, яке наповнене таємницями нашого життя у вічності часу...
Минуле, теперішнє та майбутнє...
Для мене сон є непередбаченим дивом, що приносить глибокі почуття, а також відчуття... Багато років пройшли дуже швидко, наче це була, лише, мить існування... можливо, її не було, але вона існує досі у думках та розумі, якщо це не божевілля, звичайно...
Існує... мить... десь дуже-дуже глибоко... у тілі, ні, все ж таки у душі... Напевно, сон і є цією миттю, яка відбувається... з плином часу забувається... Але слід залишається, хто її береже у пам'яті, навіть у тих, хто не звертає на неї уваги...
Увага... стан у якому ми перебуваємо від народження, і до смерті... Стан цілеспрямованості й простоплиності...
Пам'ять... безмежна радість і страждання... Слід у ній може бути стертим, а й може залишитися на довго... Майже, на завжди...
У кожному розумі є сліди, які здатні докорінно змінити життя у дійсності...
Сон... час... мить... увага... пам'ять... слід...
