Твої вікна на схід відкриваються рівно під вечір
Моє серце на захід рветься майже щодня
І не зліпиться те
що було до сих пір недоречним
І не встигне пісок запустелитись круг вівтаря
Ти живеш як по рунах або як підкаже сумління
Я живу від світанку до ранньої чудо-весни
Ти прокинешся і босоніж вийдеш на іній
Я не зможу наповнити кольором всі наші сни
Невідомий мудрець запускає змія у небо
Йому років зо п’ять
а більше не треба мабуть
Хто колись обирав цей прострочений мічений жереб
той напевно спізнав
де є правда
а в чому є суть
І коли ти знайдеш всі книги
яких я не автор
Коли ти зіграєш сонати
де я не акорд
Різниця у тім
хто К2
а хто місячний кратер
І немає різниці
хто чий перекриє рекорд
І одні скрізь кричать
що вже надто пізно
Інші упевнені
що їх час не настав
Ми дуже схожі
але надто різні
Вода
земля
і сонце
поєдналися в сплав
