Так сталося, що вже пришла весна.
І я немов прокинулась від туги.
А може то і туга не була
А лиш зими сонливої наруги
Мов із кайданів крижах враз знов
Здійнялись крила у блакить небесну
Сьогодні буду із собою чесна
Готова закохатися я знов
П'янить повітря краще від вина
Небес бликить на творчість надихає
І пташка, мов про холод забуває,
Знов у вікна про весну щебета
Так сталося, що вже прийла весна
І щось в мені прокинулось незриме
Дивлюсь у небо і за обрій лину
І на душі вже холоду нема
Так сталося, що вже прийшла весна...