Вдягнувши постоли й нову тужурку,
Васько смугастий йшов до бiленької Мурки,
У таку пору року баритись не слiд -
Це знає кожний березневий кiт,
Бо навеснi не терплять кiшки самоту,
Запiзнишся - вiддасться iншому коту!
Радiла Мурка, що Васько з'явився,
Смугастий котик також не журився,
Вони весiлля справжнє розпочали...
В екстазi пронизливо верещали...
Щоберезня це трапляється знову...
...Ви здогадалися, про що йде мова?
*********
...А пiд пiдлогою, на перший погляд - тиша,
Але, насправдi, там улаштувався... Пишик!
Свiй час не марно Пишик витрачав,
Бо пiд пiдлогою вiн... Пишеньку кохав!
Байдуже їм було i до кота, й до кiшки -
Пухнастим, сiрим двом галицьким ******!
---------------------------
Хто пiд пiдлогою сидiв?
Про яких йдеться звiрикiв?
i Пишенька
Щиро дякую за добрий вiдгук! Звичайно, здогадались, якi то були звiрики - Пишик i Пишенька?
дуже гарно 
