Гарно, Сергію. Як завжди: глибокі роздуми і цікава тема. Діти не такі як ми. Вони бачать світ в рожевих тонах, але підсвідомо завжди відчувають коли щось не так. Немає нічого страшнішого за плач дитини, і немає нічого прекраснішого за її усмішку.
Щиро вітаю Вас зі святом! Кохайте і будьте коханим.
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, сонечко. І- кому як не Вам, мамі, знати цей тонкий дитячий світ...Спасибі
Сокольничку, це так сильно написано!Мурашки по тілу. Містично, відчутно на дотик, наче ту саму глибину вловили словами і передали. ....в немовлят несвідоме ще переважає над свідомим і в нічних страхах для них такий чіткий ТОЙ світ, ТІ страхи, істоти, від яких врятувати може лише тепло маминих грудей... Це навіть Фрейд описував, але у вас - реальніше! Захоплююсь
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...десь трохи наче по Фрейду, Фіно... Доречі, має під собою і реальні "дотики душі" спостереженнями... Дитина- це всесвіт, цікавіший за дорослий. Дитина мислить не фразами, а образами, в одній її думці концентрується те, що ми продумуємо крок за кроком, послідовно... Це диво... А ужастік... так, бо весь зовнішній світ одночасно і радість, і жах. Ми ж бачимо це, звикли до цього... Дякую
Серго, воно ніби яскраво, але трохи жесть.в підсвідомості. знаю вашу манеру письма і класні речі. але це трохи не моє. трохи перебор. але то моє особисте. всіх благ!
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00