Україно, Україно,
Ти любов моя єдина.
Ти священна Батьківщина.
Ти душа моя.
Ти в думках моїх щомиті.
Не знайти такої в світі.
Хочу лиш тобою жити
Де ліси й поля.
Україно, Україно,
Ти любов моя єдина.
Ти, як матінка для сина
Вірна до кінця.
Плачеш в час важкий, сумуєш,
Єдність в горі демонструєш,
Радість в світлу мить даруєш.
Ти, мов скарб Творця.
Не зламати дух свободи!
Прагнуть щастя всі народи.
Скрізь несуть дніпровські води
Славу козаків.
Україно, Україно,
Будь могутня, будь єдина.
Ти священна Батьківщина
На віки віків!!!
А що? Гарна пісня вийшла, досить мажорна, тріумфальна. Цікава сама побудова вірша із скороченою четвертою строчкою. Мені це дуже сподобалося, бо піддає такого енергійного запалу.
Валерій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірити можна у що завгодно. Але конкретне питання - хто Україну годувати буде? Особливо коли все остаточно докрадеться. Ні в жодної країни на це ні грошей, ні бажання нема.
Валерій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віра без справ - мертва!Тому разом з вірою потрібна кропітка праця кожного на своєму місці.
