|
Я звичайний воїн. Один з тих чоловіків, які зараз боронять незалежність та цілісніть нашої країни. У мене є дружина, донька, матір, сестра, які зараз чекають мене вдома. Вони – моя сім΄я, найрідніші для мене люди. Але будучи тут, я зрозумів істинне значення слова «брат», «побратим». «Побратим» - одне з найсвятіших слів. За цим словом прихована ціла історія. Історія болю, жалю, страждань. Історія постійних пострілів та страху не тільки за своє життя, а й за життя свого товариша. Історія щоденної боротьби. Боротьби за країну, за народ, за сім΄ю. Боротьби за ще один день життя. Прихована історія страждань від втрати товаришів, друзів, братів. Будучи тут, усі ми стали друзями, товаришами, братами. І зараз я можу впевнено сказати, що у мене є брати. У мене є Побратими. Ці люди дійсно стали важливими для мене. Тепер я знаю, що я тут не один. Поруч зі мною є люди, які підтримають, допоможуть, закриють собою від кулі, якщо це буде потрібно. І кожен день я боюсь того, що можу втратити когось з них. За ці півроку ми дійсно стали рідними одне для одного людьми. Ми стали однією великою сім΄єю. Війна подарувала мені товаришів, яким я сміливо можу довірити своє власне життя. І я впевнений, що ця страшна війна не розлучить нас, адже наша дружба переможе навіть смерть.
Так, я люблю життя. Я люблю свою сім΄ю, ціную своїх товаришів. Так, я не хочу помирати, а хочу повенутися додому. Але якщо для країни, яку я люблю, як свою рідну матір, треба віддати власне життя, я ЗРОБЛЮ це. Нехай знають наші вороги, що неможливо пригнобити наш народ, як неможливо загасити сонце. І навіть якщо ми загинем, в пам΄яті наших співвітчизників, нашого народу, нашої Вітчизни, за волю та існування якої ми сміливо віддаємо своє життя, усі ми будемо живим прикладом та закликом до СВОБОДИ, до НЕЗАЛЕЖНОСТІ.
І якщо ми загинем, то будемо знати, що загинули недаремно. Адже усі ми зрозуміли ціну свого життя. Зрозуміли те, наскільки любимо свою Батьківщину. Усі ми – це чоловіки, батьки, молоді хлопці, які залишили своїх рідних для того, щоб захищати свою країну; матері, жінки, діти, сестри, котрі кожен день прокидаються і засинають з молитвою на вустах, коли чекають з війни своїх синів, батьків, чоловіків, братів; увесь наш народ, який у цей важкий для країни час навчився цінувати одне одного, своїх рідних, свою Батьківщину і кожну хвилину проведену поруч зі своєю сім΄єю в країні, їм΄я якої ми зараз промовляємо з великою гордістю в душі. Ми зі щирою та неприхованою радість та гордістю говоримо, що ми живемо в країні, мешканці якої без жодного сумніву віддадуть своє життя за її існування. Ми усі щиро віримо в те, що вже дуже скоро настане той час, коли наші вороги складуть зброю і схиляться в повазі перед нашою величною Україною. А ми ж вже давно схились перед нею. І вже давно віддали їй свої серця. І саме тому усі ми з гордістю кажемо, що живемо у найгарнішій, найсильнішій, найріднішій нам країні! Ми живемо в УКРАЇНІ!
ID:
627655
Рубрика: Проза
дата надходження: 10.12.2015 17:27:14
© дата внесення змiн: 10.12.2015 17:27:14
автор: Анна Цезар
Вкажіть причину вашої скарги
|
