Когда ты мне надежды даришь,
Пусть иллюзорные, при НЕЙ,
Я слышу – ревность оседает
В её речах. Бурлит на дне.
Вскипает, недоступна взору,
Моим страданиям сродни.
Рисует странные узоры
В сознании… Мы – не одни…
На солнце – наползают тучи,
Как зависть – на мои грехи.
И выдвигаются колючки
Невольные опять в стихи,
И я почти что ненавижу
Тебя, себя за эту связь.
Но снова так надежда дышит,
Что я смиряюсь, покоряясь
Твоим словам, всегда особым…
Утешить можешь без труда.
И всё же так люби нас, чтобы
Мы не встречались никогда.
Я думаю так, як і ти. Я ніколи нікому не робив боляче, такі у мене принципи. А от мені робили боляче. Ти права, Іро! Кохання не тільки приносить гарні емоції, але і є потужною рухомою силою.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рухомою силою в тому числі - і для творчості. Ми плачемо, літаємо і радіємо - і все - від кохання. Тож нехай воно просто БУДЕ в нашому житті.
Учитель в грузинской школе- "дэти, эта какая фыгура???" Маленький Гиви -"учытэл, эта трэуголнык"-"дакажи, что эта трэуголнык!!!" -"вах, мамой клянус, трэуголнык!!!"
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
трикутник-це ще не "прєдєл" одна з найпростіших геометричних фігур...існують ще чотири...п"яти...і інші кутники...Іруся,пробач за невдалий жарт,але так хочеться внести трішки позитиву у сумну реальність...вірш торкається найтонших струн душі...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, многокутники - це чоловіки, котрі нас, паралельних прямих, не розуміють...
Так буває...Любов п"янить,
випікає в тобі бажання
бути поруч.. Вслухатись в мить,
коли в Ньому бринить кохання.
приглядатись до рис, до мрій,
по очах всі думки читати.
І здійснити їх! ..щоб - лиш твій.
...У поривах тих знемагати....
Ви неймовірно пишете, Іра!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний вірш, гарне фото, таке в житті я спостерігав не раз.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але, я думаю, що у вас вистачило такту не зводити двох жінок - нову, і бувшу, в одному герці? Бо боляче від того - усім трьом... Нове - не повинно приходити через біль... Тож - за кохання, яке приносить тільки гарні емоції!