Так боляче,і біль цей не проходить,
Від нього ліків в світі ще нема,
А осінь хороводи знову водить,
За нею знову слідує зима,
І все без тебе...Все без тебе,мамо,
Без тебе світ холодний та чужий,
І тут,на півдні,сонця навіть мало,
Воно не тішить променем своїм,
Хоч море ще іскриться і танцює,
Зібравши в кучку переливи вод,
Та це лише на мить якусь хвилює,
Як і оцей осінній хоровод.
Ти не повіриш,мамочко рідненька,
А я з тобою в думках говорю,
Тобі жаліюсь,наче все маленька
І тільки зараз зрозуміла,як люблю
Людину,яка зникла з цього світу,
Якої більше серед нас нема
І голос твій належить морю й вітру,
А нам лише печаль страшна й німа.
21.09.2015
