слова - Наталя Данилюк
муз.,запис, виконання (від чоловічого імені) - Микола Шевченко
Ненароком
Осінь і кава. Спітнілий квадратик вікна…
Мжичка січе монотонно, розміреним кроком…
Ти ненароком наснилась мені, ненароком –
Як у пекучі морози деревам весна.
Ти просочилась крізь сито далеких розлук,
Мов оминула всі правила простору й часу...
Ти борознила вітрильником пам’яті трасу,
Падали спогади друзками лунко на брук.
Осінь блукала з палітрою в тінях узбіч
І фарбувала кераміку яблук в червоне,
Рейками колій протяжно скрипіли вагони
І горизонтам далеким летіли навстріч.
Кава схолола. В заплаканій рамці вікна,
Наче на знімку, застигло розмите бароко…
Сон обірвався, мов тріснула мідна струна –
Ти ненароком…
Молодець, Коля! Ти не ненароком написав гарну пісню "Ненароком"! І не ненароком гарно передав характер вірша. І не ненароком своїм співом повністю передав сум героїні. Але ненароком розрушив моє прочитання і бачення музики до цього вірша - трьохдольний розмір, в стилі блюз... І ненароком це вийшло переконливо!
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вальс з блюзовою стилізацією... Або босса-нова. Бачень і трактувань може бути безліч. Ми можемо з Вами втілювати їх в життя паралельно, кожен по-своєму, авторці чудових віршів буде ще приємніше
Яка світла й романтична пісня вийшла! 
Чудово! 
Втішена такою творчою співпрацею! Дякую Вам за такий натхненний пісенний дарунок! 
Дуже-ДУЖЕ сподобалось! 
