Співає ніжно сонцем літній дощ....
Грайливо краплі так лоскочуть небо,
танцюють сальсу на бруківці площ,
вистрибують з глибоких втоми товщ
і бризкають ген по веселці вздовж!
...а в мене мрії знову всі .... про тебе....
Від спеки одуріле місто спрагло
шукало свіжість.... Росяну ту звабу...
Напівпритомно прохолоду звало...
Його вже надвечір"я цілувало,
було все розімлілому так мало!
...мені ж твого лиш погляду принаду.....
І я би чаклувала, як мольфарка.....
Віддала б душу! Сльози! Радість й сміх!...
Зібрала б Вічність... Звабила б світанки....
Цнотливо-світлі сонячні всі ранки......
Любові й Щастя лагідні серпанки........
Щоб до твоїх покласти мовчки ніг!
Як же Ви потішили мою душу, Фіночко, что обожнюю такі вірші!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це лише перші спроби в цій формі...мені теж дуже подобається таке звучання, та ще не виходить як треба...
Я щиро рада, що зуміла вам подарувати крапельку радості, Любочко! Це так приємно когось потішити, дякую вам за це!
Емоції, втілені в цікаву віршовану форму! Гарно і настроєво! А в нас така злива - якраз для Вашої ліричної героїні, якій у спекотний день хочеться свіжості дощу!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, спасибі, мила кульбабко Так приємно, що вдалось поділитись з вами гарним настроєм Хай і вас завжди радує і свіжість дощу, і тепло сонця, і наповненість дня
Перша строфа дуже ХОРОША! Молодчинка! Друга "змазана", знову заплуталася і в словах, і забула, що при такому римуванні в рядках 2-6 повинна бути ІДЕАЛЬНА! рима...Третя теж нічого, хоча, гірше чим перша... прогрес, в порівнянні з попередніми віршиками, написаними в такому стилі - значний 5