Перевірка розміру
Перевірити
Риторичне
Я б хотіла тебе обняти,
і не можу віддати більше.
Розпадаються дні на дати,
а давно це уже не тішить.
Бо не можу ніяк сказати,
що насправді найбільше мучить.
Десь між тими речама ґрати
поставали такі гнітючі.
Ми живемо. І це вже добре.
Та непри́йняте - гіркне досі.
Твоє серце - таке ж хоробре.
Й перший сніг у моїм волоссі.
Все не вмію оте прийняти,
не навчилась валити стіни.
Тихо пам'ять в моїй кімнаті
Перетворює нас на тіней...
ID: 586707
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.06.2015 01:47:53
© дата внесення змiн: 11.06.2015 01:53:15
автор: Марічка9
Вкажіть причину вашої скарги
В Обране додали :
Потусторонний , Flexis , She said: gray... , Віталій Назарук , Любов Ігнатова , уляна задарма , Циганова Наталія , Весна Туманова
Прочитаний усіма відвідувачами (868 )
В тому числі авторами сайту (65 ) показати авторів
Breaking_Soul , Сокольник , remember me , РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович , Леонид Жмурко , Троянда Пустелі , LMILA , Ольга Білицька , Потусторонний , Лепесток , Дантес , Serg_maestro , She said: gray... , Крилата (Любов Пікас) , Любов Ігнатова , A.Сенів , Окрилена , Flexis , Алексей Ткаченко , Квітка Надії , Lover Of Black Roses , Gelli , Циганова Наталія , Алла Гавришко-Бабічева , Андрій Яремко-Ярий , Meggi , Віталій Назарук , INFO , Харіс , kalush , Blondberry , Олекса Удайко , Весна Туманова , Олександр Яворський , Володимир Шевчук , Lesyunya , корозлик , Olechka , Марина Бойківчанка , dashavsky , Сергій Ранковий , Наташа Марос , Сергій Дроботенко , Данила М , уляна задарма , В.А.М. , Святослав_ , nevidomyi_poet , Karlsson , Радомір , Шпаківський Петро , Квітка)) , Чорнобривець , YarSlav 2018 , Сергій Мостюк , Mariamm
Середня оцінка поета: 5.00
Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Трохи
Навзаєм! Дякую щиро-щиро!
...нет страшнее врага, чем время...смотришь, присутствуешь, и - всё...
а я молча глотаю Ваши строки...
Дякую Вам за чудове розуміння головної теми вірша
І рада Вам
Только, видишь, моя родная,
В этом доме сплошная темень.
Но никто кроме нас не знает -
Это наши смешались тени.
Чудове звертання
Приємно, що заходиш
Вірш, на часі, для мене....
Хай Вам буде, Любове, легко і тепло
..в авторки - теж хоробре серце
Михайле, рада Вам! Дякую за теплі слова
Хороший стиш. С характером.
Бо не можу ніяк сказати, що насправді найбільше мучить.
Это классика: "Мы редко до конца понимаем, чего же в действительности хотим."
Тихо пам'ять в моїй кімнаті Перетворює нас на тіней...
-
За это отдельный респектище от "потусторонних сил".
Окреме спасибі за характер!
Ваші коментарі завжди якісь особливі
Дякую тобі, мила Таню