(Найріднішій і найкрасивішій Г.О.Я.)
До тебе, мамо, до твого́ порогу
вертаюсь серцем кожен день здаля́.
Ще пам"ятає стежка босі ноги,
які, невмілі, ти у світ вела́!
Ще пам"ятає мрії старий ганок,
котрі́ леліяв тут вечірній час...
І (ще бабусин!) з свіжим варом* дзбанок....
І запах хліба, що голу́бив нас....
Твій теплий у́сміх, мамо, серце ніжить
і рук невтомних вабить доброта.
Любов завжди́ нам крізь турботи світить,
крізь ніч молитва нас веде твоя́!
Сьогодні - ось: сини з букетом квітів....
Та що ці оберемки пізніх слів?! -
до ніг складе́мо сни, любов"ю грі́ті,
всі світлі, подаровані нам, дні!
*вар - узвар - солодкий відвар з сушених фруктів.
Гарнюня ти моя...так трепетно написала несу тобі букет із похвал надзвичайний вірш для матусь, молодчинка ти моя!!!!!мамам щире дякую, за те що привели нас у світ...і подарували щасливе життя!!!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
завжди чомусь в повсякденних турботах не знаходимо вчасно тих слів, тої ніжності, якими й на манюсіньку часточку не віддячити матерям за їх труд, за їх щедру любов, невтомну ласку... То може хоч сьогодні...хоч віршиком...
Дякую тобі, люба, за твою щирість та світле серце! І тебе із святом! І твоїй матусі букет найкращих, польових і ніжних квіточок
Хай будуть наші матері здорові та молоді завжди!
все ж найкраще, найсердечніше у людини виходить сказати про своє, що в серці і від серця, що береже вона до найріднішого, свого, кровного і неоціненного, до єдиної і найдорожчої!..
схиляю голову - і цілую руки, якими водило таке любляче серце!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна вам за вашу щедрість, Касьяне, і привітне, тепле слово, яке завжди маєте на похваті та щиро ділитесь приязню і сердечністю!
Дуже приємно мені бачити вас у себе і радісно, що знайшли собі щось хороше в моїх рядочках