Ангел повільно спустився з небес
В яскраво-сліпучому білому сяйві
Знімає з плечей моїх втомлених хрест
Руйнівних невдач,невезінь, хибних кроків
І погляд палкий , дещо з часом забутий, воскрес
На диво знаходжу приємні моменти в любові
розправляю згорблені плечі - і це вже прогрес
Неочікувана удача посміхається з різних боків
Промінь надії в змучене серце ангел вселив,
Жагучим бажанням жити мене наділив
Я вдячна йому - він любити, цінити навчив.
*Марічка* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, геть недосконало...Перші мої роботи...Та і зараз пишу недосконало...Є над чим працювати Дякую велике за коментарі Ви там вирішили перечитати всі мої роботи?
"На диво знаходжу приємні моменти в любові
розправляю згорблені плечі - і це вже прогрес" - чудово сказано. Нехай те, що Вас надихає і що робить щасливою, завжди приносить прниємний прогрес!
*Марічка* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я тільки за) приємного Вам читання 
Дякую велике за коментарі 
Ви там вирішили перечитати всі мої роботи? 
молодчина
