Сказали вчора, що самотність - круто
Дві тітоньки літ так по сорок п'ять.
Одна давно заміжня,
Інша - вагою під сто тридцять п'ять.
Говорять: "Класно тобі, дівко, мать живеться,
Куди захочеш йди, що хоч роби.
Ніхто дурним словечком не озветься.
Нікому не стіратимеш носки."
Не відповіла нічого, лиш плечем здригнула.
Що знаєте,ви, про моє життя?
Коли застане бува туга,
Ніхто не підставлятиме плеча.
Не приголубить і не дасть пораду,
Не обійме вночі, не приготує каву,
А із синочком ніхто не гратиме в футбол,
І не робитиме уроків. А любов?
Любов, ще не розтрачена, ще ціла
Не віддаю нікому, просто жду.
Що знаєте,ви, про мою самотність,
Й так награнно вдаєте крутизну?
