Як завжди, згідно до маршруту,
О восьмій виїхав автобус.
Він вчора трохи запізнився,
Бо був повнесенький, як глобус.
Звичайно, їде він довгенько,
Водій шансон все круте – верте.
Сьогодні їхав він швиденько,
Бо нагаїв спіймав відвертих.
Всього проїхати потрібно,
Маршрут, охоплений пів-містом.
Всього лише 5-6 зупинок, -
Остання – наше передмістя.
Бабуся зайшла на першій зупинці, -
На другій не став – хтось лишивсь на одинці.
Про третю й четверту хутко спитали, -
У відповідь – тиша, вставати ж не стали.
На п’ятій взяли дівчину гарненьку,
На шостій компанію вже веселеньку.
Так хто ж не доїхав до нас в передмістя,
Лишився чекати чогось там, у місті?
Оля:
Я завжди прокидаюсь о восьмій,
Каву п’ю, годую сіру кішку.
Запросили мене вчора в гості,
Я швидила, і поїла трішки.
Довго я чекала транспорт,
Щоб доїхати до друзів.
І нарешті дочекалася,
Нагулялась в лісосмузі.
Олена:
Я нафарбувала свої довгі вії,
Блискучим лаком вкрила нігті.
І ледве дочекалась на зупинці,
І думала, прийдеться бігти.
Була опівдні я на місці,
Бо полюбляю їздити в таксі.
Намилувалася зеленим листям,
Живу з комфортом – не як всі!
Марина:
Чекати довго мені довелося,
Я вчасно була на зупинці.
Хотів не спинитись -
махати прийшлося,
А то і лишилася б я на одинці.
Відповідь:
Не їхали в цьому автобусі – Оля, бо встала у вісім, Олена, бо їхала на таксі.
Їхали автобусом – Марина, сіла на 5 зупинці.
Могли б ще бути пасажири з другої зупинки.