Людьске буття банальне для вищих умів нашого суспільства, але надзвичайно різноманітне. Звичайно все трактується етапами розвитку як індивіда так і соціуму, що викарбуване у нашій підсвідомості і, незалежно від нашого бажання, відбувається у певному алгоритмі. Єдине, що у нашій власті - швидкість. Час нам не підвласний, зате швидкість проходження по великому рахунку залежить тільки від нас. Саме тому одиниці стають міліонерами в 21 рік, а комусь і життя не хватить щоб заробити собі на достойні похорони. Хтось скаже дискримінація, хоча, насправді, ви самі винні у своїй невдачі. Я не говорю, що всі зразу мають бути самодостаніми егоїстами та йти по головах, але самовдосконалення і реалізацію у цьому пагубному суспільстві таку можливість ви маєте.
Ми народжуємось, вчимось говрити, ходити, навчаємось вчитись і використовувати ці знання у необхідні моменти життя. Розвиток думок великою часткою залежить від зовнішньоьго серодовища: батьки, викладачі, друзі, а слідом і їхній вплив, виховання і встановлені моральні цінності. З часом вони коректуються нашими вподобаннями і захопленями. "На вкус и цвет товарищей нет". Заходячи наперед скажу, на мою думку, є три загальні правила котрі полегшують у деякій мірі наше буття:
1. зміни - ніщо не стоїть на місці, усе почате закінчується, ніщо не залишається як колись;
2. гумор - потрібно дивитись на світ з усмішкою і даром являєтся можливість посміятись над самим собою;
3. парадокс - не намагайся пізнати сенс життя, не втрачай час, оскільки життя - це тайна.
Кожна людина в певній мірі використовує свої знання і тоді це називається мудрістю. У кожного свої мотиватори руху. Блаженні ті, хто знає ради чого жити і куди хочуть йти, мають поставлену ціль і шукають шляхи її досягнення. Доля ще та сучка, завжди старається збити нас з колії і надає великі і маленькі випробовування, як тести, на витривалість і після дає неоцінимий досвід. Оскільки, час являється єдиною одиницею вимірювання нашого реального світу завдяки йому ми, як вид, зуміли, у деякому відношенні, досягти величності у самореалізації як у технічному так і у духовному світі.
По суті, знаючи всі цінності і можливості питання "що нам потрібно?" залишається відкритим. Можливо, з моєї сторони, виглядатиме надмірністю і цинічністю відповісти на це питання, але тут, як у демократичній країні із правом вільно говорити, я можу собі це дозволити. Усі ми шукаємо гармонію із самим собою. Бажання знайти себе і розвиватись, розуміти, що ти не пусте місце - необхідність для нас. Єдинство з собою як у будистів, самопізнання як у великих філософів, саморозвиток і вдосконалення - спортсменів і спадок геніїв науки.
Надіюсь, я відповіла на питання, хоча б самій собі, а може і комусь іще.
