У чистім полі росте калина,
А біля неї – зелен дуб.
Калину принесла дівчина,
Дуб мати посадила тут.
Козацький степ багатий дуже.
Хліба вродили до сідла.
Ой де ж ти, муже, вірний друже,
Куди ж вас доля занесла?
Наш старший син пішов з тобою.
Я в храмі «Всіх Апостолів».
Благаю Бога, щоб ви без бою
Прогнали клятих москалів.
Давайте жити і поважати
Культуру, мову і межу.
Цього навчили нас батько й мати.
Їх заповіт я бережу.
Не треба крові, не треба бою,
Живіть собі в Московії.
А Україні дайте волю,
І заберіть війська свої.
Хліба вродили, пора вже жати,
А де ж ви є, чоловіки?
Тілами вашими прим’яті
Политі кров’ю колоски.
Над сином стала, вмить посивіла,
А біля сина – чоловік.
Ворожа куля їх зустріла
І вкоротила обом вік.
Вони й не знали і не гадали.
Що біля дому їх батьків
Лихі запроданці чекали
З походу славних козаків.
Одна могила для батька й сина,
Нехай їх душі прийме Бог.
Сина любила гарна дівчина,
Мати любила їх обох.
У чистім полі росте калина
А біля неї зелен дуб.
Калину принесла дівчина,
Дуб мати посадила тут.
