вертайсь скоріш я зачекаю
вертайсь скоріш у рідний дім
і не кажи дитині я не знаю
і не кажи мені я все ще з ним
тут плач що ночі в тебе клуби бари
свідське життя яке тобі не дам
в шкарпетках дірка а ти на канарах
не має сліз лиш в серці кілька ран
вертайсь скоріш не треба буть багатим
щоб зрозуміти що важливе у житті
вертайсь скоріш бо ти найперше мати
і не кажи що це остані дні
тут ручки зложені до бога за твоє здоровя
запалять свічку поцілують образок
ти ж губишся в розпусті ти така голодна
а ми чекаєм на один єдиний крок
вертайсь скоріш ми довго вже страждали
вертайсь і обніми наше дитя
згадай як сильно ми кохали
давай почнем нове наше життя
