От сьогодні захотілось жити і вживляти вогники в серця.
Та мабуть мої думки і поклики не доходять до вух творця.
Адже те, про що ми думаємо,коли ходимо по самотніх дорогах,
Потім знаходимо під подушками або на своїх порогах.
Якщо тобі зненацька захочеться жити, от як сьогодні мені,
То дуже прошу, зразу відганяй думки сумні.
Бо тут тобі захотілось жити,а ти вже засумував,
Бо сталося так, як ти взагалі не планував.
А ти не плануй нічого і не вигадуй,
Адже життя-це своєрідна загадка,тож розгадуй її, розгадуй.
