А ти й не знаєш.
Він вмирати не хотів...
А він хотів лише кусочок щастя...
Хотів собі зробити щось нове...
Робив для тебе все.
Було начхати, що й не вдасться.
Він намагався знову, знову
Та не знав, що це усе даремно...
Це все зведе в могилу...
Даремно він листи тобі писав.
На даремне витрачав всю силу...
І даремне під вікном стояв,
У очікуванні, що ти вийдеш...
І перез смертю він тебе чекав
З надією, що ти ще прийдеш.
Ніхто на світі не кохав як він.
Ніхто не вмів як він кохати...
У приступах самотності горів,
І у думках, що ти не хочеш знати,
Що ти байдужа і німа
І ти не вмієш людям пробачати...
Та було пізно..
Він за тебе вмер.
А правильніше,
Вмерла ти для нього...
Узявся з силами і врешті відпустив.
́
