Я думаю, що життя – це вже щастя. Чому я так думаю? Тому що життя дається тільки один раз. Ми самі обираємо наший життєвий шлях. На нашій складній дорозі, буде зустрічатися усе. Ми відчуємо злети та падіння, щастя і горе, також буде багато радощів, і стільки ж сліз. Також можна сказати, що не відчувши цих почуттів, емоцій, ми не відчуємо смак справжнього життя.
Говорячи про життя та щастя, не можна не згадати твір Володимира Винниченка «Момент». Де герої опинилися у виняткових обставинах, їм треба було нелегально перетнути кордон. І саме там, де вони могли втратити своє життя, вони закохуються. Відчувають момент щастя переплетене з відчуттям кохання. Цей момент щастя тривав не довго, перетнувши кордон, вони розійшлися по різні сторони. Але та зустріч назавжди закарбувалася у їхніх серцях, як щось приємне, тепле і ласкаве. Головні герої завжди будуть пам’ятати ту зустріч. Це був лише момент…
Отже,можна дійти висновку, що життя – це щось прекрасне. У кожної людини своє життя, і тільки вона вирішує як його прожити.
Та з точністю можна сказати, що момент щастя відчувають усі, і цей момент назавжди залишається в пам’яті. Він ніколи не забувається, і не забудеться. Саме для цього варто прожити своє життя, щоб з впевнено сказати - Я щасливий.
