Мы боялись садиться в его кресло,
чтобы к нам не склонились его тени,
то нечто, от чего он стонал, когда оставался
на кухне один. Как он заливал кротов
в норах – никогда я больше не видел такого
задора. Как разорял гнездо ос, которые
наказали меня однажды за мою
чрезмерную любознательность! Каждый раз
брал с собой в лес ружьё, но никогда
не приносил большей добычи, чем мешочек
с грибами.
Не знаю, кто говорил с ним по воображаемому
телефону, кто преследовал его
в послевоенном Станиславе, может быть, были пытки,
может, раскалили крест и приложили к голой
груди, я слышал о таком. Понятно:
далеко убежать нельзя, можно
только спрятаться за камень и повернуться
лицом к воде. И немного передохнуть,
положив на колени незаряженное оружие,
и смотреть на день, пока он не принёс ещё
никаких новостей,
и на всех волнах пока ещё музыка.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
==================================
Отець Шуплат
Ми боялися сідати в його крісло,
щоб до нас не вихилились його тіні,
те щось, від чого він стогнав, коли залишався
у кухні сам. Як він заливав кротів у
норах – такого завзяття я більше ніколи не
бачив. Як нищив гніздо ос, котрі
одного разу покарали мене за мою
надмірну допитливість! Але щоразу
брав до лісу рушницю й ніколи
не приніс більшої здобичі, ніж мішечок
грибів.
Не знаю, хто говорив до нього з уявної
слухавки, хто переслідував його
у післявоєнному Станіславі, може, були тортури,
може, розпікали хрест і прикладали до голих
грудей, я чув про таке. Зрозуміло:
далеко втекти неможливо, можна
лише сховатись за камінь і повернутись
лицем до води. І передихнути трохи,
поклавши на коліна незаряджену зброю,
і дивитись у день, доки він не приніс ще
ніяких новин,
і на всіх хвилях ще музика.
