Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: А я… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 17.06.2017 - 16:15
Нерозділене кохання.... Дорога моя, хіба щемніше, краще можна описати? Ні... не можна... А у Вас вийшло - НЕПЕРЕВЕРШЕНО!!! Дякую!!! Ніби моїми думками та емоціями переплено рядочки вірша...
Тетяна Луківська відповів на коментар Любов Іванова, 19.06.2017 - 11:04
Дякую,моя хороша Любанько, за розуміння
Наташа Марос, 19.12.2015 - 15:59
Таке кохання найщиріше і найправдивіше, але воно... найболючіше... А ще... це надовго, це назавжди, бо справжнє... Браво!!! Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за розуміння
БегиБей, 12.08.2015 - 04:55
Раніше дуже критично ставився до подібних речей. Але потім, життя, можливо трохи нечистий і творчість під стать вашій мене перемінили. У світі залишилося мало справжніх емоцій, тим паче любові. Тому я за. Це надхнення, яке вище будь чого. Вірш дуже дуже хороший! Дякую.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро рада Вам, дякую за розуміння і таку непросту розмову про нерозділене кохання...
Ілея, 23.03.2015 - 22:54
Відкриваю Вас сьогодні для себе,Тетяно.Красива,трепетна ваша поезія...кохання-це завжди світло,натхнення...іноді біль...пережити,залишити і очиститись від болю,мріяти про нове тільки ваше кохання...мрійте...і все збудеться Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Ілеє, рада Вам і словам приємним
Валентин Бут, 21.03.2015 - 20:59
Безвихідь сочиться сумом,Кожним рядком твого віршу.. Я б навіть не думав ту думу, Я покохав би іншу. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щось вже не кохається, Валентине, дякую за зустріч
Ростислав Сердешний, 21.03.2015 - 14:47
Тільки чому, Сергію? Вірш пов'язаний з чоловіком на це ім'я?
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, от я завжди щось переплутаю, таки виспатись треба, вибач ,Ростиславе
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а хто б мене дякую за візит, Вікторе
Ростислав Сердешний, 20.03.2015 - 18:58
Щастя безмежне, але коханого завжди ідеалізуєш. Хіба ж це не своєрідне потьмарення?
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отак, а як же щастя безмежне?
|
|
|