"Діалог душі і серця "
Як тільки сонце сховалось за межі
Там де нам не досягнути зірок
І невільні час від часу мережі
Та не позбутись про тебе думок..
Навіть коли закрижанілий погляд
Пропалює все крізь вікно
Дивлячись на фото, що поряд
Я малюю своє власне кіно
Дивлячись що птахи літають
Я свій сум в собі подавлю
Вони мають те що бажають
Я свободу собі лиш уявлю
А спокуса десь за горизонтом
Та не літати сидячи у клітці
Смуток восени придбала оптом
Та й запуталась у власній сітці
Автор: Валерія Скубій