UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: КІТ І СНІГ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. КОМЕНТАРІ Анатольевич, 10.02.2015 - 20:41
 Молодець, Віталя! Не тільки вірші гарні пишеш, а ще й на санчатах вишиваєш!     Олена Бондар (Бондаренко), 08.02.2015 - 21:35
Чудово! Дуже мило. Я теж колись написала про котів, бо їх обожнюю:Сидять коти мої в зажурі, Їх не хвилює листопад, Бо вже не кличуть більше Мури Кохатися в весняний сад. Сидять, сердешні, на осонні Старі й надуті, мов діди. В печальних дум своїх в полоні – Пригадують свої труди. Як ніч на клапті роздирали Нестямним криком – бо інстинкт. На всю округу сповіщали: Продовжуєм кошачий рід!!! Сидять коти, такі ледачі… Ось тільки хай весна прийде І зразу молодеча вдача Знов на моїх котів зійде.  НАДЕЖДА М., 08.02.2015 - 13:56
Гарно! У мене кіт Тимошка... Та в нього зараз любов...Ні їсти не хоче, ні спать...Тільки гулять...     |
|
|
||||||||||||||||||||||||
чудовий вірш , захотілося на санчатах полетіти вниз з гори 
