|
Зібрався кум у гості до куми,
Причепурився,вуса підкрохмалив,
В селі в куми свята були,
Закрив світлицю,тай в дорогу вдарив!
Село гуділо,визжали кабани,собаки гавкали,
У лісі сови вили,мов вовки,
Такі от справоньки в селі були.
Коптилися ковбаси і шинки,
Варилася усячина,пеклись торти,
Кума в городі самогоночку шукала,
Немов мінери міни тай після війни!
Усе було готове в одну мить,
Кума також причепурилась!
У вишиванку одяглась немов та пава,
Брови підвела,губи малювала,
Тай перед зеркалом,мов та модель,по позувала!
На ганку кума,свойого чекала!Зустріла,чмокнула в чоло,
У кума вуха зажевріли,немов між ними щось було,
Кума трималася спокійно,а кума лихоманкою трясло!
До хати запросила,кум всівся за дубового стола,
Медухою та пивом частувала,їли ковбаси,
Сало і шашлик,всі ласощі,які кума лиш мала!
Мина субота,тай свята неділя,
Вже й понеділо та вівторок на дворі,
А кум з за столу не вилазить-ковбаси їсть,горілку пє!
Кума холоне-Що ж це за холера,чого до дому він не йде!
Так дотягнув кум до наступної суботи,
Із печі голос подає-Ой кумо люба,я як змій горинич,
У грудях все вогнем пече!
У горлі пересохло,язиком не повернути,
У роті,мов нагадили коти,
Ой кумонько,несіть квасочок з бочки,
Рятуйте мене від смертельної біди!
Кума до бочки,відгортає огірочки,
Черпає в кухоль той пекучий квас,
Рятує кума,Бога молить,аби скоріше жар погас!
Кум відійшов,оговтався,за стіл усівся,
Знов самогоночка,із сиром пироги,
Кума в куточку свічку палить,молиться,
Жде порятунок від кумівської біди!
Кум стрепенувся,оглянувся,знов із проханням до куми,
Ой кумцю,рибонько,лице забув помити,
Якщо не важко любая,подайте кумові води!
Піднялася,набралась сили тай як на кума заоре-
Ні не подам,я,вам води,як-би ви куме лице мали,
Давно б до дому ви пішли!
ID:
555752
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 30.01.2015 01:02:21
© дата внесення змiн: 30.01.2015 08:15:24
автор: Леся Утриско
Вкажіть причину вашої скарги
|