А за бур’янами – поле полину.
А за полем луки та покоси.
Позбирались люди до майдану на війну.
Вивільнили лють та нагострили коси.
А за ворогами друзів не впізнать.
Всі у нас за друзів, хто не відморозив
Совість, щиру правду і козацьку стать.
А ще дух батьків і материні сьози.
Де там хижа сила? Де там мирна доля?
Де тебе носило українська воля?
І якщо косити ненависні бур’яни
Треба розрізняти хто є ми, а хто вони.
Із гори і в гору – зимно в цюю пору.
Так котили правду, аж посивіла зима.
І повимітали добру пору з двору,
Але з Божой волі – Україна не сама.
Ю.П.
2014
відео https://youtu.be/n-9AVECBuTM