Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Жила собі дівчина, або Лісові істоти - ВІРШ


Максим Тарасівський: Жила собі дівчина, або Лісові істоти - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




Жила собі дівчина, або Лісові істоти

Жила собі дівчина, звичайна дівчина. Йшла вона якось лісом у своїх дівочих справах. Аж бачить: сидить під кущем маленьке пухнасте створіння: не білка, не кішка, не кролик - щось невідоме, з великими очима, з пласкою мордочкою, рожевим носиком, в білому хутрі. Дівчина підійшла роздивитись, що воно таке, а створіння раптом і каже: - Нагодуй мене, красуне! Дівчині було приємно, що лісовий мешканець назвав її красунею, та й шкода було створіннячко: воно дивилося так пронизливо і жалібно своїми величезними очима, що відмовити йому було неможливо. І дівчина пригостила незнайомця власним сніданком, який несла у торбинці. Створіння швиденько проковтнуло їжу і сказало дівчині: - Візьми мене з собою, красуне! Чому б не взяти? Дівчині давно вже хотілося мати щось таке маленьке, миленьке і пухнасте. А це ще й таке дивне - ні в кого такого нема! І дівчина взяла створіння з собою. Згодом створіння попросило пити, а потім знову їсти, а тоді зігріти, помити, розважити, а під вечір - заколисати. Дарма, що було створіннячко невеличке - прохань в нього було стільки, що дівчина геть покинула усі свої справи. Вона тільки те й робила цілісінький день, що догоджала своєму пухнастому улюбленцю. Та догоджати тому, хто тобі подобається, - не така вже й обтяжлива справа. А пухнастик дівчині дуже подобався. Вона показала його усім своїм подругам і усім своїм сусідам - та всі вони поставилися до створіння з осторогою: адже ніхто не знав, що воно таке. Дівчина навіть образилася: мабуть, вони всі їй заздрили, отак от! І вона заходилася клопотати навколо пухнастика. Так минув один день, тоді промайнула ніч, а на ранок дівчина прокинулась, дивиться, а створіннячко трохи підросло. Вона зраділа: пухнастик їй дуже подобався, і їй хотілося, аби він почувався в неї добре. Схоже, що був він належно доглянутий, адже лише за добу він підріс. І дівчина потихеньку заходилася готувати сніданок, аби одразу пригостити створіння, коли воно прокинеться. Щойно створіння розплющило очі, воно промовило: - Нагодуй мене. І дівчина знову провела весь день, догоджаючи тваринці чи що воно було. Такий клопіт не дуже її втомлював, адже люди люблять тих, ким опікуються, а дівчина вже полюбила пухнастого - всім серцем до нього прикипіла, адже він був такий милий, такий кумедний, так залежав від неї. До пізнього вечора дівчина виконували різноманітні його забаганки: їсти, пити, гуляти, співати, зігріти, помити, розважити, заколисати... Дівчина просто з ніг збивалася, виконуючі бажання свого улюбленця. Під вечір заколисане створіння заснуло, а дівчина, нарешті, мала трохи часу на власні справи. Щоправда, сил на ті справи в неї не лишилося - і дівчина просто лягла спати. Та спала вона зі щасливою посмішкою: життя її стало таким повним, таким насиченим і змістовним! На ранок дівчина знову із втіхою помітила, що її пухнастий улюбленець ще трохи підріс, і взагалі дещо змінився. Очі в нього стали меншими, а хутро - колись біленьке і легеньке, мов пір"я - стало щільнішим і темнішим, майже сірим. Коли дівчина роздивлялася створіння, воно відкрило ротика, в якому вже з"явилися невеличкі зубки, і промурмотіло: - Їсти. Смажену курку. Пити. Каву з вершками, - і знову заплющило очі і засопіло, ніби заснуло. Дівчина посміхнулася: ач який, полегшив їй роздуми, чим годувати, ще й час дав, аби вона все встигла! І вона заходилася готувати. Щойно страви і напої з"явилися на столі, створіння прокинулось і швиденько все з"їло-випило. Дівчина тішилася, спостерігаючи, як добре їсть улюбленець, а також відмічаючи, що за ніч він знову дещо збільшився у розмірах. А створіння, втерши скатертиною писок - тепер вже трохи видовжений - кумедно гупнуло по столі кулачком і вигукнуло: - Гуляти! Спати! Обідати! Відтоді дівчина здавалося, що час пришвидшив свою ходу. Дні пролітали повз неї, доки вона догоджала створінню, а ночі, здавалося, стали набагато коротшими, бо втомлена вдень турботами і хатніми справами дівчина на ранок прокидалася, ніби і не відпочивала. Та енергії і наснаги їй додавало інше: ні сон, ні відпочинок, ні їжа не дають людині стільки енергії, скільки дає догоджання комусь, хто тобі і милий, і потребує твоєї ласки. За невеличкий час добре доглянуте і оточене любов"ю і турботою створіння виросло у величезну ікласту тварюку, вкриту жорстким чорним хутром. Тепер до дівчини вже ніхто не заходив - хто раз бачив ту потвору, тікав і не повертався. А дівчині було вже не до того, та й узагалі ні до чого: тварюка так ганяла її у різних справах, що світ білий в очах у неї не те що зблід, а взагалі згас. Але дівчина була щаслива: створіння без неї жити не може, воно ж як дитя мале, по будь-що до неї звертається! Втім, в таких випадках буває важко розрізнити, хто без кого не може жити: той, хто потребує турботи, без того, хто турбується, або ж навпаки. А може, то така гармонія, і вони одне без одного не можуть? Та одного ранку дівчина отримала відповідь на це питання. Вона прокинулась, а тварюка зникла, прихопивши з собою все цінне і їстівне, що знайшлося в хаті. Дівчині серце стало: вона дивилася на порожні кімнати і навіть дихати не могла від суму за своїм коханим створінням! Вона довго плакала і вбивалася за ним, та воно так і не повернулося. Відтоді світ став для дівчини чорним - блукала вона в ньому, бліда як смерть і змарніла, лила сльози і зітхала, аж допоки одного разу не зустріла в лісі маленьке пухнасте створіння. Не білка, не кішка, не кролик - щось невідоме, з великими очима, з пласкою мордочкою, рожевим носиком, в білому легенькому хутрі, воно сиділо під кущем і очевидно потребувало негайної допомоги, ласки, любові і турботи. Світ для дівчини миттєво засяяв усіма кольорами веселки і забринів усіма нотами. Вона підбігла до створіння, підхопила на руки і запитала: - Їстоньки-питоньки-спатоньки хочеш? Ніхто не чув, що відповіло створіння, відомо лише одне: дівчина підхопила його на руки і чимдуж побігла додому. До речі, он вона поспішає, бачите? Хтозна, як воно далі буде; можливо, створіння під опікою дівчини знову виросте у величезну ікласту тварюку і покине дівчину, які і ота перша потвора. А може, й ні, адже дива таки трапляються в цьому світі... Та якщо дівчині знову не поталанить - не страшно: наші ліси кишма кишать подібними істотами. Всім бажаючим вистачить. 2015

ID: 548926
Рубрика: Проза
дата надходження: 05.01.2015 10:23:06
© дата внесення змiн: 07.05.2015 07:03:57
автор: Максим Тарасівський

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (246)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

От тут якраз про нас, жінок. Притискаємо до грудей оте біле, і пухнасте, і щасливі... Не розуміючи, що без віддачі самі потроху стаємо черствими... Коли не отримуєш тепло у відповідь, то і домашні турботи перетворюються з приємних в осоружні... І страви готуєш уже без любові, а тільки з обов"язку... Щоб було... Щоб з голоду не померти... Але з кожним новим коханням знову плекаєш надію, що БУДЕ ВЗАЄМНІСТЬ. І знову - на ті ж граблі...
biggrin biggrin biggrin
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ірина Лівобережна, 01.01.1970 - 03:00
"Якщо ви робите те, що раніше робили, ви отримуєте те, що раніше отримували". Отаке от прикре диво. Дякую.
 
Вікторія Т., 06.01.2015 - 00:48
Ви,виявляється, знавець жіночої психології. Гарна казка-попередження для дівчат і жінок різного віку.
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то знавець! Так, дещо спостерігаю. Дякую. Р.С. А в нас сніг - жменька, але все ж таки Різдво на носі.
 
дуже повчальна притча! дякую! a27
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ірина Лівобережна, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ірино. На жаль, притчі часто-густо діють пост-фактум. До або під час певних подій - ні: "Це не про мене".
 
@NN@, 05.01.2015 - 10:44
Отакі ми дурні, Максиме, і як запитує, Патара Бачія
Як ЛЮБОВ пояснити словами?..
Що це, хімія чи почуття?..

розібратися в цьому не можемо biggrin
 
Максим Тарасівський відповів на коментар @NN@, 01.01.1970 - 03:00
Ото ж - будь-що вважаємо справжнім smile
 
Вячеслав Рындин, 05.01.2015 - 10:27
С Новым годом!!! friends friends friends
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Вячеслав Рындин, 01.01.1970 - 03:00
И Вас! Всех благ ny4
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Мафія
dashavsky: - Кліщ на тілі суспільства. :apple:
Синонім до слова:  Халат
Svitlana_Belyakova: - запашничка
Синонім до слова:  Самозаймання
Genyk: - ВОГНЕЧУДО
Синонім до слова:  Халат
Genyk: - Післякупальник
Синонім до слова:  Ванна
Genyk: - Купальниця
Синонім до слова:  Ванна
Ulcus: - мийня, пінна, катарсисна :)
Знайти несловникові синоніми до слова:  Самозаймання
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ванна
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Халат
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Юхниця Євген: - Халат
Синонім до слова:  Мафія
Svitlana_Belyakova: - Досконала банда
Синонім до слова:  Стукіт
Svitlana_Belyakova: - Грюкіт
Синонім до слова:  Стукіт
Зелений Гай: - Копат.
Синонім до слова:  Мафія
Зелений Гай: - Вовкулаки.
Синонім до слова:  Мафія
Зелений Гай: - Здирники.
Синонім до слова:  Стукіт
Genyk: - Монотоновідбивач
Знайти несловникові синоніми до слова:  Стукіт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Мафія
Genyk: - Перерозпреділителі
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мафія
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Приятель
Genyk: - Cпілкунчик
Знайти несловникові синоніми до слова:  Приятель
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  тартак
Mattias Genri: - древесный бардак, это - тартак...
Синонім до слова:  казино
Ниро Вульф: - рулеткодром
Синонім до слова:  тартак
Еkатерина: - лісарня - у Карпатах
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - Похилого Віку
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Валерія19: - Реаліст!
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Сергій Риба: - Сутність
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Нові твори