Ще хваляться- ото було дитинство!
Жили ,немов у пазусі вождя!
Свою Світлану, на руках , як слідство,
На показ дітям! От любов яка!
І вірили! Немає поза краєм,
Більш ширшої “страни” ні піль, ні вод,
А щастя більшого і не було, це знаєм!
Живем в раю, “єдінствений” народ!
І я щаслива! Шість в одній кімнаті!
Два ліжка є! Всі решта “у покіт” !
Раненько йду, до школи прославляти,
Вождя народу! Бурчить пустий живіт!
Я дівчина радянська! Безіменна!
Минулого у мене не було!
Все почалося, як життя буденне,
По всіх закутинках мене несло!
Отак жили! В сім`ї сиділи тихо.
Боялися, щоб Павлик не проснувсь!
Тоді і нас не оминуло б лихо,
Сибір запахла б ! Батько ж не вернувсь!
Повністю з Вами погоджуюсь, горлиця... Страшні часи були. Нема чого за ними жаліти.
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юра. напевно так всі думають "не партійні"! Треба пам`ятати, що у країні "рівноправ`я" була натягнута завіса на очі,бідному , зазамбованому народу.
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я пам`ятаю! Мого ангела, маму! Бувало смочку шкориночку чорного хліба, а мама казочки розповідає. Всіх їх ще й досі пам`ятаю. Хіба ж не щастя, Любочко?
А у меня было советское детство. 1967 г. р. Плохо не было - напряжно, правда, чуток: ни Гумилёва, ни Ахматовой. даже Вертинский под вуалью. Но - Высоцкий. Визбор. И Галич по Голосам (глушили их, правда, безбожно. Зато Сева Новгородцев помогал).
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У тих роках вже люди зрозуміли,що- або ставай партієць, або раб! Діставали квартири, правда треба було чекати роками у черзі, а тоді ще і добре заплатити. 60-ті позначилися відродженням, за яке поплатилося багато письменників, поетів, та нашої еліти і духовенства. Дякую, що завітали на мою сторінку.
Ви описали життя багатьох людей Радянського періоду. І моє схоже. Невелика частина тоді жила краще. Єдине, що було прекрасне в тому періоді - це наша молодість.
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00