Максим Рыльский
«Теней зеленых прошлые мгновенья»
Теней зеленых прошлые мгновенья,
Где мягкость мха и свежий чистый тон,
И беззаботности пленительный затон,
Далекого, увы, отображенья.
Блаженны будьте уши, те, что слышат
Святого счастья золотой награды!
Оно - в венке из гроздьев винограда,
В грязи таверны, там, где жизнью дышат.
Пришло – однажды ... Легковерный дар
Безмежности свободного дыханья
Среди отживших. Жизни правота!
Холодный ветер в буйстве на рассвете,
И злато дня - восточная мечта…
Блаженны будьте, милые уста.
Максим Рыльский
«Зелені тіні по душі майнули»
Зелені тіні по душі майнули —
М’якого моху свіжо-чистий тон,
Безжурності глибокої затон,
Одбите у прийдешньому минуле.
Блаженні будьте, уші, що почули
Святого щастя золотий закон!
Воно — в вінку із виноградних грон —
Мене в брудній таверні не минуло.
Прийшло — засяло… Легковійний дар
Безмежності і вільного зітхання
Серед померлих життьових примар!
Холодний вітер на світанні,
Та злото дня на сході вироста…
Блаженні будьте, мовчазні уста!
1911-1918
Джерело: М.Рильський. “Сонети”. Київ, “Молодь”, 1974.
