Вітерець.
(Казка.)
На світлій лісовій галявині народився молодий вітерець. Він пролетів понад деревцями, погойдав зелені паростки лісових трав , підлетів до неба і знов плюхнувся у траву:
-Як же сумно, ні з ким побігати на перегін-заплакав вітер.
Плач вітерця почув горобчик.
-А давай літати разом-зацвірінькав горобець і злетів між хмари першим.
Вітерець швиденько догнав його і вони удвох полетіли високо-високо, аж за самий небокрай. Але вже невдовзі горобчика покликала мати горобчиха додому і вітерець знову засумував. Він лежав у високій траві і тихенько дув на ніжну квіточку, стараючись привернути до себе її увагу. Але квіточка тільки гнулася від подиху вітерця. Незабаром до квіточки прилетів кольоровий метелик і всівся поруч з вітерцем. Вітерець враз зрадів і запропонував метелику поганяти з ним по лузі. Вітерець був хоч молодий , та силу мав велику. Метелик швидко притомився і знов полетів до квіточки яка так ніжно пахла.
-Ну як мені бути, з ким гратися, з ким бігати?- примостившись на дереві знову сумував вітерець.
Дерево було височеньке, і з нього було добре видно все навколо. Раптом вітерець помітив, що на річці стоїть самотній човник з невеличким вітрилом, і ніяк не міг рушити з місця.
Вітерець швиденько підлетів до човника і подув у вітрило. Човник поплив. Вітерець подув сильніше-човник поплив з більшою силою, розрізаючи хвильки.
-Ура!!!! Тепер і у мене є товариш, і я маю з ким гратися -весело кричав вітерець і біг за човником.
Човник вистрибував на воді і разом з молодим вітерцем вони побігли назустріч сонцю...
Н.Хаммоуда
https://www.facebook.com/groups/Koliska.didinstva/
5++
