Неужели ложь еще с пелёнок
Стали вам насильно прививать?
Украина - маленький ребенок -
Вы её к фашистам причислять...
Искренне доверчивые души
Верили, что правде - побеждать!
И никто не смел закон нарушить,
Даже тот, кто бросился бежать.
Горя за века тут натерпелись,
Шла со всех сторон за ратью рать...
Отстоять свой край родной сумели,
За себя могли здесь постоять!
Лишь о процветании заботясь,
Что бы вольно было созидать-
Гетман, выросший в Субботове,
Стал союз с Москвою создавать.
И в одной стране мы дружно жили,
Побеждая время и тревоги...
Хоть и крепко за века сдружились,
Стала тесной нам одна дорога.
И своим путем идти решили мы,
Чуть ослабив крепкие объятия,
Всё своим умом, своими силами -
В спину нож вонзили "братья" нам!
В спину нож, как будто с перепугу!
Зачеркнув столетья общей славы,
Бросились на нас войною "други",
Ложью исковеркав всё кровавой.
Горько нам и перед миром стыдно,
Мы века бок о бок дружно прожили.
За великую державу ту обидно,
Что так распри яростно умножила.
Словно не было и славы величавой!
Кем, таким убогим, вы рулимы?!
В новый век истерики кровавые
Лишь к лицу диктаторским режимам.
7.09.2014
Нам вбивали в голови, що ми брати, а ми, як наївні діти, вірили. Тепер, коли доступними стають історичні та НКВС-архіви - страшно і огидно від такого "брата".
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда - не подарунок! І свій народ так же гнобили, і мабуть ще довго будуть гнобити. Майже всі через ці дикості пройшли і мало хто так на довго затримався. Та можливо скоро і вони із заціплення вийдуть... Дякую за коментар!
Ви знаєте Миколо, я згодна з пані, Роксаною, вони ніколи не були нам *братами*, прочитайте останній вірш Марини Балабашкіної, вірніше коментар - ми всі неосвічені, тільки вони живуть в великій державі,де чисто і підметено, а всі останні *свині*, виходячи з її коментаря, -відгородились би вони високим тином від всього світу, думаю Світ зітхнув би з полегшенням.
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Будемо великодушні до них, бо хворі вони на імперство! Памятаєте старий анекдот: "Діду, москалі у космос полетіли!" "Усі?" Не полетять, як би дід не надіявся, а житимуть поряд, тому і треба шукати порозуміння.....Спасибі за коментар!