Перші дні осені... З хорошим і таким потрібним ужинком для душі і тіла приходить автор до читача,слухача і доброї віруючої людини.Дорога життя, це сьома книжечка Ігора Лазаришина нашого видатного журналіста-критика, хресного батька клубу "Об*єднані словом ".Про автора багато можна сказати доброго,вдячного,що власне і говорилося на протязі декількох годин усіма клубівцями як місцевими так і приїзджими гостями. В своїх творах п. Ігор описує про тяжку фізичну і психологічну напругу заробітчан,що розкидані долею по цілому світу. І якби не дружнє плече там далеко від дому,родини? Біда об*єднує,а слово наводить мости до однодумців і зближує.Люди які жили і надалі живуть в міграції то як ніхто розуміють, бо тільки Господня опіка і благословіння отам тримає людей при життю.Автор сам пройшов дорогу заробітчанства.Бачив, спілкувався і сам відчув на собі оті духовні і душевні тягарі.Повернувшись з Італії додому тут в Івано-Франківську стає одним з організаторів Пасторально-міграційного відділу де збираються мігранти. Як глубоко віруюча людина спочатку залучається до піших прощ,а потім стає їх організатором. В книзі Дорога життя п.Ігор описує про восьму Міжнародну пішу прощу мігрантів,до якої залучилися як родичі так і охочі . Із Самбора до Зарваниці, своїм власно продуманим і складеним маршрутом п. Ігор веде людей за собою до Бога,а його книжечка з описом усіх духовних місць,може стати методичним посібником для кожного хто в соєму житті,як пише автор, хоче чи вже вибрав прочанську дорогу. Особисто я ще не прочитала до кінця цю книжечку,та з великою надією на Бога і при доброму здоров*ї вже наперед мрію долучитися до такої благословенної прощі. Прошу вибачення,що не назвала поіменно всіх присутніх на цьому духовному святі,та ми всі дуже раді були один одному і цій зустрічі.
З повагою ваша Данута. 6.09.2014.
Включила комп"ютер і першим ділом поспішила на Вашу сторіночку, пані Дануто, бо знала що Ви найоперативніше відреагуєте на цю духовно-мичтецьку подію.Ваш відгук варто переслати автору, багато щирості і світла у Ваших рядках. Це направду був вечір див і сереж них - звістка про появу Вашого "Гербарію спогадів". Я щиро вітаю і дякую Вам. Беруся за читання. Дякую Богу за зустріч і знайомство з батьма колегами по перу.
А й справді ,пані Дануто, справжнє духовне свято.А для мене особисто -свято вихолодженої чужиною душі ,котра зігрілася теплом ваших сердець,котрі так щедро на Дорозі життя прийняли Бога . Дякую за коментар і можливість торкнутися чогось неймовірно -доброго,високого , вічного !
