Коли закінчиться страшна війна,
Мов вперше засміємося з тобою,
Як розсип сліз, моя душа сумна,
Тепер воскресне птицею живою.
Скорбота довго не залишить дім,
І вічна пам’ять всім полеглим людям,
Коли закінчиться війна, ходім,
Оплачем всіх, на небі хай їх судять.
Коли не стане пострілів і ран,
Пекельних днів, солдати, йдіть додому,
Хай за плечима втрат гіркий туман,
Країна рада кожному живому.
Як страх розрухи привидом піде,
Міста війни вдихнуть жадану волю,
Все оживе і серця біль зніме
На іншу весну квітами й травою...
Хай тільки вже закінчиться війна
Зустрінемось зі сміхом, без утрати,
За щастя в нас заплачена ціна,
Солдате. Друже. Незнайомий брате.
Виктория, здравствуйте. Волонтёры планируют издать книгу стихов о Майдане и о войне. Ваш стих "Нам невідомі всіх їх імена" очень достоин, чтоб его увидели люди. Вы не против? Все средства от продажи книги волонтёры распределят туда, где они будут полезны.
Невідомська Вікторія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буду рада помочь. Сообщите, когда книга вийдет и ее название.