Одного ранку прокинусь живим,
Згадаю свій сон чарівний.
Захочу для тебе бути єдиним,
Тільки для тебе я стану дбайливим.
Ти запитаєш, що то за сон...
Посміхнувшись, тобі розповім:
Були ми з тобою в лісі ялиновім,
Звідкись узявся дикий бізон,
На нього летів вогнедишний дракон.
Ти засмієшся спитаєш: "Серйозно?",
Посміхнусь. Відповім тобі "Ні,
Насправді бізон зірвався на міні".
Я обійму тебе, а ти присядеш мені на коліно...
На вушко тобі промовляю,
Що там у лісі сиділи ми на камені
Та бачили гори в тумані.
Той камінь для мене був у раю.
На камені тому медові губки твої цілував,
Посміхаючись, компліменти тобі щебетав,
Рученята ніжні твої розціловував.
Очима своїми до тебе, кохана, теж загравав.
В той день на тому каміні, я написав,
Що лиш одну тебе покохав.
Ти посміхаєшся, питаєш чи чесно,
Без сумнівів, відповідаю, що чесно.
Я промовляю, цей сон добавив мені почуття
Ти притуляєшся вушком до моїх грудей
Відчуваєш ритм мого серцебиття
І ти промовляєш, що віриш тільки мені.
