Нові-старі месії
Сто раз гострили ми сокири,
Сталили крицею обух,
А кров пили старі вампіри,
Загнавши нас на новий круг.
Понову квітнуло кріпацтво,
Тягнувся пройдений урок,
А нам співали, що це братство,
Яке несе святий пророк.
Ми молимося терпеливо,
Б’ємо поклони у церквах,
Чекаємо пришестя-дива,
Яке пророчить нам монах.
Ведуть старі-нові месії
Народ до раю в курені,
Де ґвалтівник, немов повію,
Ґвалтує долю в дурмані.
Ми знову гостримо сокири,
Волаємо хмільне „ганьба…“.
В нас знов викохують довіру,
Плодять покірного раба.
10 лютого 2012 року