Сонце повільно від сну прокидається.
Гладить промінням навколишній світ.
Котик біленький старанно вмивається.
Лапки чистенькі, пухнастенький хвіст.
Зранку не може сидіть без роботи.
Прядиво вправно ногами пряде.
З них йому зшию тепленькі чобОти.
Зараз ще літо, та холод прийде.
Пильно вдивляються десь оченята.
Може, там мишка пробігла в цей час.
А за вікном позлітались пташата.
Знаю: це їжі скінчився запас.
Лагідний погляд ловлю я Тимошки.
Пісню муркочить мені на вікні.
Це він котлетки так просить, хоч трошки.
Гарно лікують мене ці пісні.
Треба вставати: та я не лінуюсь.
Йду годувати я друзів своїх.
Завжди про них так старанно піклуюсь.
Люблять мене, бо турбуюсь про них.
Скрашують будні мої спозаранку.
Чую синичок чарівні пісні.
Вечір прийде, кіт співа колисанку.
Ніжно всміхається місяць в вікні.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любочко! Котик з інтернету, але у всьому схожий на мого. Тільки на голівці одна чорненька цяточка, а хвіст полосатий...Шерсть блискуча. Дуже розумний. Багато чого вміє робити. Може стояти на двох лапках, кидає м"ячик,
лагідний. Я дуже його люблю, свого Тимофія.
Я дуже його люблю, свого Тимофія. 
