МИ - УКРАЇНЦІ !!!
Вкраї́но моя мила!
Вкраїно моя люба!
Не впадь ти на коліна,
Бо горе тобі буде!
Бо знову у кайдани
Тебе скують цепами.
Розірвуть нас тирани-
Знов будемо рабами!
Розірвуть на шматочки –
Поча́ти вже зуміли…
Загонять у куточки,
Щоб всі ми оніміли.
Щоб всі ми підкорились
Тій сатанинській силі,
Яка вже кров’ю вмилась
І бачить нас в могилі.
Бо вже докерувались
Оті, що «легитивні» -
Роки́ вони знущались,
А ми були наївні.
Роззули нас, роздя́гли,
Залишили у сви́ті.
І на плечах з торбами
Пустили нас по світі.
Вони «нацарювали» -
Загре́бли в свої руки
Усе, що здобували
Ми для своїх онуків:
Вкраїнськії кордони,
Вкраїнську землю рідну…
Вони тут зроблять «зони»,
А нас… Як це огидно!..
А нас усіх - «за грати»,
З нас зроблять з усіх - «зомбі».
«Царькам» нас змусять грати
І цілувать їм «попи»…
А нас усіх - у злидні ,
Служили щоб навшпиньках.
Розумні – не потрібні.
Потрібні їм «підстилки».
Бо в них є загребущі
І руки, й ноги, й очі.
Сьогодні - УКРАЇНУ,
А завтра - ЩО захочуть?
А завтра ВАШІ діти –
Сини, брати і му́жі –
Від їхніх забаганок
Складуть голови дужі!
Повернуться додому
У цинкових у гро́бах.
Не пощастило ко́му –
Не знайдуть і в сугробах…
В той час, як їхні «ча́ди»
На золотих подушках
Всі дружно гріють «за́ди»
В таверні з пива кружкой!!!
І там, не в УКРАЇНІ,
У них рахунки в банках!
А ми тут - у руїнах…
А вони всі - «у дамках»!!!
Хто хоче «легитивних», -
Туди,.. до них,.. в Росію!!!
До них, до примітивних!
Підставте в ярмо шию!!!
Бо недостойні ви є
Вкраїнцями назватись!
Бо навіть пес завиє,
Коли прийдеться здатись…
Вас покарає Боже
За те, що розкидались
Наліво і направо
Землею, де рождались…
НАРОДЕ мій КОЗАЦЬКИЙ!
Подумай! Схаменися!!!
І дай отпір зненацька!
Ми – не перевелися!!!
З’єднаймося докупи!
З’єднаймо наші сили!!!
Бо НЕНЬКА УКРАЇНА
Для СЕБЕ НАС зростила!..
13,14 квітня 2014р.
