В кожного в житті бувають особливі люди. Особливі не чимось конкретним, особливі в цілому, не такі як інші. У них, начебто, все таке як у людей, але поряд з ними, ти почуваєш себе зовсім по-іншому, не так як в натовпі. Поряд з ними ти відчуваєш спокій і ейфорію водночас, коли здавалось нічого більше не треба, тільки поговорити, або просто помовчати, неважливо, головне, щоб саме з цією особливою людиною.
Можливо ми самі робимо їх особливими, можливо вони є особливими і для інших, але для нас вони більш особливі, особливі по-особливому. Такі люди вчать тебе мріяти, тягнуть тебе у свої висоти і не дозволяють впасти. Вони ні на мить не схожі на інших, насправді у них відблискує сонце, проміння світить у їхній бік. Вони особливі просто так, не задумуючись, вони вчать тебе бути справедливішим, рішучішим, вони вчать ставити високі цілі і досягати їх. Їхні мрії досягають далеких глибин космосу, коли твої ледь торкаються неба. Ці особливі люди ненадовго залишаються у твоєму житті. Вони вчать тебе, а потім ідуть підкорювати власні страхи і ставити власні цілі. Вчись бути сильнішим, навіть без особливих людей. Вчись бути особливою людиною. Вчись бути тим, кого не хочеться просто так відпускати.
