Дай мені мамо гармату, бо я іду воювати,
Ти тільки молись за мене, скажи, що будеш чекати.
Така мабуть в мене доля, я син своєї Вкраїни,
Не можу більше дивитись, на попелище й руїни!
Дай мені мамо терпіння, дай духу і розуміння,
Таких як я, вже багато, ми України творіння!
В яких є гаряча віра і сила знов відродити,
Сильну і вільну країну, в якій нам хочеться жити.
Дай мені мамо духовність, кривду я нею покрию,
За всі знедолені роки, двері у рай я відкрию,
Досить гнобити й давити, нищити нас і лякати,
Всі хто зі мною - вставайте, разом ідем захищати
Мамину землю і правду, калину і рідну хату,
Батькове слово і діло ми не дамо руйнувати.
Бо вірим - не розірвати, не роз"єднати народи,
Ми разом - велика сила, бо ми - козацького роду!!!!!!
