Один лиш погляд…Розумію,
Що щось не так, але мовчу…
Лиш спогади і безнадія
Ховають радість від дощу.
Чи біль, чи страх проходить тілом,
Біжить вібрація думок,
Краде свідомість «я хотіла»,
І знову серце робить крок…
Нехай я буду не з тобою,
Нехай мій вичерпано час,
Я не забуду, як з весною
Востаннє згадували «нас».
