Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елені Елізабет Фрост: Тарас Шевченко - ВІРШ


Елені Елізабет Фрост: Тарас Шевченко - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 54
Персональный ЧАТ Catocala Lacrymosa
Персональный ЧАТ Fialka@
Персональный ЧАТ Gocman
Персональный ЧАТ Irina Khromova
Персональный ЧАТ Julia Movchan
Персональный ЧАТ KVNbro
Персональный ЧАТ Koodoo
Персональный ЧАТ Krasavizha
Персональный ЧАТ Lee Olherson
Персональный ЧАТ Lesya Vladimirova
Персональный ЧАТ Martlet
Персональный ЧАТ Merlinda
Персональный ЧАТ Michael
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Rina Avramkina
Персональный ЧАТ Sandr
Персональный ЧАТ Sun`s Son
Персональный ЧАТ Theta
Персональный ЧАТ Іван Блиндюк
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Богданочка
Персональный ЧАТ Віка
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Володимир Туленко
Персональный ЧАТ Даніела
Персональный ЧАТ Дари Дарине
Персональный ЧАТ Исаак
Персональный ЧАТ Камес
Персональный ЧАТ Консерватор
Персональный ЧАТ Ксенія Косач
Персональный ЧАТ Лия***
Персональный ЧАТ Олексій Тичко
Персональный ЧАТ Олександр Крутій
Персональный ЧАТ Олександр Обрій
Персональный ЧАТ Олександр Пахнющий
Персональный ЧАТ Оршанець
Персональный ЧАТ Павло Пилипюк
Персональный ЧАТ Плискас Нина
Персональный ЧАТ Софія Соловей
Персональный ЧАТ Станислав Бельский
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Шанли
Персональный ЧАТ Юлия Гармаш

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Тарас Шевченко

́На Україні, рідній неньці,
Жив-був колись собі кріпак.
Із горем був він на одинці
Без батька й матері. Приймак.

Блукав самотньо між світами,
Безрідний був він сирота.
«Так тяжко жить без батька-мами,
Коли в тебе й рідні нема!..

Так тяжко жить, коли не люблять,
На працю силою женуть!..
Не обіймуть, не приголублять,
Без сили впадеш – засміють…

Отак в неволі довелося
Прожить мені аж півжиття.
Хоч посивіло все волосся –
В панів немає каяття:

З мене глузують і сміються,
Бридким недолюдком зовуть.
А я панів тих не боюся:
З бенкету геть не проженуть!

Поважна, бач, я став людина:
Художник я, та ще й поет!..
Одна особа попросила
Намалювать її портрет.

А був то пан такий жорстокий:
Селян все голодом морив.
А сам товстий був та широкий,
Хоч поросям по пиці бий!..

Його-таки намалювати
Я згодився, ще й попросив
П’ять днів його не годувати,
Щоб усі дні ці він постив.

Та й пан на це-таки був згодний:
Він вдяг мундир свій, ордени.
А я на жарти був охочий,
І малював його п’ять днів!

Пан дуже схуд, і зголоднілий
На мене вовком поглядав.
Та я, художник неквапливий,
Помалу його малював…

На п’ятий день цей пан не втерпів:
Той піст його-таки дістав!
Хоч я й портрета не завершив,
Його він і таким забрав.

Мені потім розповіли,
Що в нього жінка все ж питала,
Про ті трикляті ордени,
Чим пана дуже налякала.

В обличчі з остраху змінився
Він і тихо-тихо простогнав:
«Якби він з ними ще й возився,
Я б точно з голоду пропав!»

Отак з панами я воюю,
Навчаю їх любить людей.
А як вони не зрозуміють –
Вдаюся до нових ідей!»

Отак Шевченко розважався,
Навчав панів, як в світі жить,
На жарти їх не ображався
І закликав людей любить!

ID: 471824
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 11.01.2014 19:12:38
© дата внесення змiн: 11.01.2014 19:12:38
автор: Елені Елізабет Фрост



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (161)
В тому числі авторами сайту (5)
Ірина Кохан, klakova, віталій чепіжний, Міра Мальська, Оля Бреславська
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайту.
Нові твори