Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елені Елізабет Фрост: Тарас Шевченко - ВІРШ


Елені Елізабет Фрост: Тарас Шевченко - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 52
Персональный ЧАТ Alexandr_O
Персональный ЧАТ Avtmailsoft
Персональный ЧАТ Flint
Персональный ЧАТ Gocman
Персональный ЧАТ Grigory
Персональный ЧАТ HellenKa
Персональный ЧАТ Kabuzenko
Персональный ЧАТ Lesya Vladimirova
Персональный ЧАТ Malinka
Персональный ЧАТ Prost
Персональный ЧАТ Ro_jena
Персональный ЧАТ Sempervivum
Персональный ЧАТ Skarolim
Персональный ЧАТ Va
Персональный ЧАТ Vita V-D
Персональный ЧАТ Wallushka
Персональный ЧАТ Алина Гай
Персональный ЧАТ Амелия
Персональный ЧАТ БУМАЖНЫЙ
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Катерина Пташка
Персональный ЧАТ Кейтлин
Персональный ЧАТ Криптопоэзия Krajzer
Персональный ЧАТ Ксенія Косач
Персональный ЧАТ Кутасов
Персональный ЧАТ Лавинюкова Тетяна
Персональный ЧАТ Леонід Ісаков
Персональный ЧАТ Максим Жембровський
Персональный ЧАТ Маріанна Токар
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Музи Августи
Персональный ЧАТ Оля Бреславська
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Світлана Моренець
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Таня Кириленко
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Траяна
Персональный ЧАТ Харіс
Персональный ЧАТ ведмежатко

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Тарас Шевченко

́На Україні, рідній неньці,
Жив-був колись собі кріпак.
Із горем був він на одинці
Без батька й матері. Приймак.

Блукав самотньо між світами,
Безрідний був він сирота.
«Так тяжко жить без батька-мами,
Коли в тебе й рідні нема!..

Так тяжко жить, коли не люблять,
На працю силою женуть!..
Не обіймуть, не приголублять,
Без сили впадеш – засміють…

Отак в неволі довелося
Прожить мені аж півжиття.
Хоч посивіло все волосся –
В панів немає каяття:

З мене глузують і сміються,
Бридким недолюдком зовуть.
А я панів тих не боюся:
З бенкету геть не проженуть!

Поважна, бач, я став людина:
Художник я, та ще й поет!..
Одна особа попросила
Намалювать її портрет.

А був то пан такий жорстокий:
Селян все голодом морив.
А сам товстий був та широкий,
Хоч поросям по пиці бий!..

Його-таки намалювати
Я згодився, ще й попросив
П’ять днів його не годувати,
Щоб усі дні ці він постив.

Та й пан на це-таки був згодний:
Він вдяг мундир свій, ордени.
А я на жарти був охочий,
І малював його п’ять днів!

Пан дуже схуд, і зголоднілий
На мене вовком поглядав.
Та я, художник неквапливий,
Помалу його малював…

На п’ятий день цей пан не втерпів:
Той піст його-таки дістав!
Хоч я й портрета не завершив,
Його він і таким забрав.

Мені потім розповіли,
Що в нього жінка все ж питала,
Про ті трикляті ордени,
Чим пана дуже налякала.

В обличчі з остраху змінився
Він і тихо-тихо простогнав:
«Якби він з ними ще й возився,
Я б точно з голоду пропав!»

Отак з панами я воюю,
Навчаю їх любить людей.
А як вони не зрозуміють –
Вдаюся до нових ідей!»

Отак Шевченко розважався,
Навчав панів, як в світі жить,
На жарти їх не ображався
І закликав людей любить!

ID: 471824
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 11.01.2014 19:12:38
© дата внесення змiн: 11.01.2014 19:12:38
автор: Елені Елізабет Фрост



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (157)
В тому числі авторами сайту (5)
Ірина Кохан, klakova, віталій чепіжний, Міра Мальська, Оля Бреславська
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайту.
Нові твори