…снігу нема,
зате – який делікатний на всьому іній,
берізки – ніжність і ви́тонченість сама!
у білій, молочній, прозі́рчасто-ди́мчатій піні…
це – безсумнівно пророчий знак,
відвертий на-тяк,
що скоро прийде щаслива весна
у
пелюстко́во-мере́живному кипінні
…мріє усе доокруж – таке задумливо-миле,
посивіле-біле
і –
глибоким грудни́м contrálto
на верхівках різдвя́ного діапазону
звучать бархатно-чорно
медитативні воро́ни:
ні –
не контрастно-відлу́чені,
але са́мозану́рено-відсторо́нені
...дзьоб, наче кортик у піхви, захований під крилом –
гріється чорнопе́рим внутрішнім власним теплом
02.01.2014
і –
глибоким грудни́м contrálto
на верхівках різдвя́ного діапазону
звучать, у тембрі бархатно-чорнім,
медитативні воро́ни:
ні –
не контрастно-відлу́чені,
але са́мозану́рено-відсторо́нені...- Неймовірні асоціації! Так тонко підмічено... Краса у звичній простоті. Так, до весни вже недалечко... Хоча я іще чекаю заметілей! Якраз вірш дописала, десь на днях виставлю. Прекрасна Ваша поезія.
...дзьоб, наче кортик у піхви, захований під крилом –
гріється чорнопе́рим внутрішнім власним теплом -
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви, Наталю, праві як і завжди - краса у звичній простоті... так мудро світ для нас влаштовано... дякую Вам...
Весна чекає свого приходу і ми чекаєм зрушень ... вірш-картина-роздум-заглиблення...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... весна... зараз така ситуація, що весну мусимо наближати власними зусиллями - віри, волі, молитов і т.д. бо якщо нас залякають - це означатиме, що згодимося жити в умовах диктатури і репресій... вічної зими... льодовикового періоду... але я думаю, що весна не за горами...)))
дякую Вам, Яно...
У природі присутня досконалість за будь- яких умов....
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так пані Тамаро, саме досконалість... і це ж свідчить про щось - про щось важливе і радісне...
дякую Вам, ви як і завжди - зо мною в унісон... тобто - ми з Вами - в унісон... з НОвим роком, пані Тамаро, рада бачити Вас...
*Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
*Ворона заховала свого дзьоба під крило - сильно похолодає.
*Якщо ворони колотяться - крутяться в небі, то це на заметіль, а як сидять на гілячках і пришкулили голови, то це на мороз.
*Якщо ворони вранці сидять на верхівках дерев й каркають - бути метелиці й морозу, вмостились на середньому й нижньому гіллі - чекай вітру, на землі - потепліє, влаштували «ігри» в небі, перекидаються через голову, різко шугають донизу і знову вгору - за два-три дні буде хуртовина.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна за цікаву інформацію... не похолодало - навпаки потепліє - обіцяють до +10...
люблю такі медитативно-казкові стани природи-душі.....
твір так і зануює в атмосферу зимових мрійливих снів
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Віточко, саме "медитативно-казковий стан природи-душі"... отак я йшла проз той іній - скрізь і на всьому - а цього року снігу ще нема - і дрібнесенький іній оздобив усі трави - така картина небачено-прекрасна... і стан.. і настрій...