Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерій Голуб: У Києві Бузина, а в Росії Дядько. (памфлет) - ВІРШ


Валерій Голуб: У Києві Бузина, а в Росії Дядько. (памфлет) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 27

Пошук


Перевірка розміру




У Києві Бузина, а в Росії Дядько. (памфлет)

Гортаючи сторінки «Таємної історії», або: у Києві Бузина, а в Росії Дядько. Здається, що за роки незалежності вчені-історики, отримавши доступ до архівів, нарешті окреслили цілісну картину історії України, звільнили її від більшості «білих плям» і недомовок радянського періоду. Але разом з серйозними дослідженнями останнім часом немов зі скриньки Пандори посипались нові «історичні» концепції, що трактують історію України в зовсім іншому, як правило, негативному забарвленні. Основними розповсюджувачами цих опусів (досить часто - анонімних) є «жовта» преса та інтернет. Тут не завадить згадати основні постулати сучасного неоімперіалізму: зараз важливіше заволодіти умами людей, аніж навіть заволодіти територією. В потрібний момент зомбоване населення саме віддасть цю територію ідеологічному агресорові без війни, шляхом вільного голосування. Враховуючи величезну аудиторію інтернету і не менше число читачів низькопробних таблоїдів, (у яких є програма ТБ на тиждень, але немає нічого українського), можна уявити собі кількість людей, охоплених пропагандою зневаги до України та її історії. Цікаво, що ця міфотворчість має чіткі інтелектуальні градації – для «двієчників» з історії достатньо міфу про те, що назву «Україна» та українську мову придумали австріяки в кінці 19ст., розповсюдили її серед галичан, а ті, в свою чергу, принесли її в центральні та східні області. Міф другий – для «трієчників»: Якщо наша держава називалась колись «Київська Русь», значить мешкали тут «русскіє люді», вони були гетьманами і козаками, а українці – то прийшле з Галичини населення, до того ж ополячене і орумунене. Як бачите, простежуються чіткі намагання авторів цих «історій» посіяти ворожнечу між Заходом і Сходом України, розділити суспільство на два ворогуючі табори. Проте чимало більш освічених українців не сприймають такі примітивні побрехеньки на історичну тематику. Для зомбування таких намагаються знайти інші методи. Основний із них - тенденційне, викривлене висвітлення вже відомих історичних подій. Світова історія – величезний масив фактів і документів (часто – суперечливих). Добросовісні науковці намагаються якомога правдивіше подавати історичні факти, знаходити системну логіку в подіях, виділяти головні тенденції і напрямки історичного процесу і відсіювати вторинне. Але є і недобросовісні. Є некомпетентні, а є такі, що працюють на замовлення певних зацікавлених структур. Останні підлаштовують хід подій і портрети історичних осіб під генеральний план замовника. Часто такі фальшивки мають науковоподібну термінологію і створюють видимість правдивості. Як приклад навмисної дискредитації нашої історії і українських діячів минулих епох візьмемо черговий опус Олеся Бузини «Тайная история Украины-Руси».(Київ, «Довіра», 2007). Єдине, що чітко проглядається в нарисах Бузини, (які він чомусь називає історією), це намагання за будь-яку ціну очорнити наших героїв, посіяти в серці пересічного читача зневагу до всього українського. Чого варта хоча б характеристика найвідоміших наших історичних осіб в інтерпретації цього «таємного історика»: Грушевський – бородатий троль і доктор навколоісторичних наук, Тарас Шевченко – вурдулак, Іван Франко – божевільний, Ярослав Мудрий – покровитель кіллерів, Богдан Хмельницький – дезертир, ловелас і п’яниця. Чому п’яниця? – так саме прізвище Хмельницький говорить про це! Такими от «залізними» аргументами підкріплює Бузина своє «історичне бачення», яке інколи підозріло скидається на тривіальне марення параноїка. І в той же час Бузина з усіх сил намагається обілити злочин царя Петра, скоєний проти українців, коли з його наказу Меншиков винищив до ноги все мирне населення Батурина. «…Но первым успел Меншиков. Его летучий отряд…9 ноября 1708г. захватил столицу гетмана и сравнял ее с землей. Население города было целиком уничтожено. Жестокость Меньшикова в Батурине – вполне в духе времени – ни выше, ни ниже среднеевропейского уровня» (с.203). Але з логікою в Бузини є помітні проблеми, отож буквально через три сторінки він забуває про свої докази і ми маємо змогу дізнатися про справжні тогочасні європейські традиції ведення війни зі слів процитованого Бузиною чеха Крмана, і порівняти їх з методами азійської орди, притаманними російському царю-самодуру. «…беглый атаман (Мазепа - В.Г.) вел себя хуже Карла Xll. После взятия местечка Веприк в плен к шведам попало две тысячи русских солдат и столько же местных жителей. «Король, - пишет очевидец Крман, - всех помиловал, но Мазепа нескольких своих подданных, брошенных в ямы, замучил голодом». (с.206) Тут треба пояснити, що ні Карл, ні Мазепа взагалі не брали в полон мирних жителів. Йдеться про дві тисячі місцевих козаків, які перейшли на бік Петра і були ворогами гетьмана Мазепи. Отже, з одного боку декілька козаків, кинутих в ями, а з іншого боку двадцять п’ять тисяч по звірячому забитих жінок, стариків і дітей. А тепер про турецького султана Сулеймана і українську полонянку Роксолану: «…Неудивительно, что к сердцу этого «юриста на троне» и протоптала потайную тропку украинская «интердевочка»… Как ей это удалось? Этой маленькой неприметной сучке, ничуть не похожей на буйнотелую Ольгу Сумскую…» (с.106) «Мы радуемься, что ее сдыхались. Страшно даже представить, какое бедствие принесла бы эта баба отчизне, не утащи ее на аркане татары…»(с.111). У своєму україножерстві Бузина інколи втрачає відчуття міри і законів людської моралі. Скільки треба мати в душі ненависті до свого народу, щоб назвати нещасну полонянку валютною проституткою-«інтердєвочкою»! Нелюбов до України часто набуває у Бузини просто-таки анекдотичних рис. Ось, наприклад, його намагання вилити чергову порцію бруду на чудове українське місто Львів: «Сегодняшний Львов не стоит того, чтобы его завоевывать… Кафе, где днем невозможно помыть руки… проститутки страшного вида, к которым опасно не то что прикоснуться, но и приблизиться…» (с.128) Як видно, «респектабельний історик» не заморочувався у Львові пошуком архівів. У нього були зовсім інші наміри. Не забув Бузина згадати і про маловідомі широкому загалу військові реформи гетьмана Розумовського: «…А вот о хорошем прусском унтер-офицере с палкой в горячке «культурної розбудови» как-то не позаботились. Хотя именно он мог вдохнуть боевой дух в банды слоняющихся без дела малороссийских дезертиров»(с.229). Отже, шановний читачу, наші славні козаки, що незадовго до того Польщу повалили, не заслужили у Бузини більшої честі, ніж постати «бандою малоросійських дезертирів». А от у цьому уривку наступає, як то кажуть, момент істини, розкривається справжня ціна «бузинячих» досліджень і рельєфно проглядаються відомі медицині симптоми: «Мне приходилось перечитать немало хроник – польських, чешских, англосаксонських, франкских. Смею заверить: наша «Повесть» (Повесть Временных лет- В.Г.) – одна из увлекательнейших. Читаешь и просто дрожишь от удовольствия – на каждой странице колют, рубят, режут, бьют морды, хлещут ведрами мед, насилуют девок – сплошная «пропаганда жестокости и насилия»(с. 36). Оце вже відвертий прокол. Ясно, як божий день – не читав він нічого! Якби Бузина справді заглянув у Західні середньовічні хроніки, то він би не тремтів - його б просто тіпало «от удовольствия». Бо там фігурує і «Ніч довгих ножів», і Столітня війна, і докладні описи катувань інквізиції, (чого тільки варта одна їхня книга «Молот ведьм»!), і отруєння політичних конкурентів, і закулісні криваві інтриги королівських дворів. Читаючи цю серію пасквілів на видатних українців, я ловив себе на думці: а кого ж похвалить Бузина, чи є хоч хто (окрім німецького унтера з палицею), хто запалить у цій блудливій душі хоч крихту любови до рідної землі? Виявляється, є! Царський генерал Іван Паскевич, уроджений полтавець, що залив ріками крові повстання в Польщі і в Україні. При згадці цієї особи теревені Бузини набувають довірливого, хвалебно-ліричного звучання, особливо коли йдеться про стосунки між генералом і царем: «…это была обычная человеческая симпатия. Если хотите, дружба… Все самые громкие победы империи в царствование Николая 1 будут одержаны украинским генералом… Так что же я могу испытывать к нему, кроме чувства исторической благодарности?»(с. 247). Тут приходять на думку слова колишнього президента республіки Індія Джавахарлала Неру: «Немає нічого гіршого для молодої незалежної країни, ніж інтелігенція, вихована колонізатором». Бузина в своїх інтерв’ю не приховує, що пише на замовлення. Хто ж цей багатий замовник, якому Бузина продукує опус за опусом? Неважко здогадатись, кому потрібна саме «кишенькова», керована ззовні Україна, ослаблена внутрішніми чварами, з великою масою людей, які тужать за радянським минулим, не люблять Україну, зневажають її мову, народ і історію. Колись у КДБ теж намагались примусити відомих істориків писати «редагований» варіант історичних подій, але серйозні дослідники всіляко ухилялись від такої співпраці. Одного не додумались генерали КДБ – залучити до такої «творчості» психічно хворих. З усього видно, що їхні наступники врахували цю помилку. Безсумнівно, що підкреслено хамський стиль викладу цього «історика» зумовлений бажанням догодити господареві і таки отримати обіцяні тридцять срібняків. Бузину не лякає дурна слава невігласа, у нього про всяк випадок є своє виправдання: «…Славы можно достичь разными способами. Например, стать виртуозным художником и превзойти Рембрандта в искусстве светотени. А можно объявить традиционную живопись отсталым искусством и собственноручно вознести на пъедестал себя и намалеванный в припадке наглости красный, черный или желтый квадрат» (с.303). Бузина вже намалював свій «шедевр». Сірий овал на купі історичного сміття, із кольором безпросвітної каламуті замість очей.

ID: 465794
Рубрика: Проза
дата надходження: 13.12.2013 13:02:10
© дата внесення змiн: 13.12.2013 13:08:11
автор: Валерій Голуб

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (661)
В тому числі авторами сайту (28) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Віктор Ох, 15.10.2014 - 22:40
Правильно все написано. Підписуюсь під кожним словом.
В мене теж є на цю тему:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176833
 
Валерій Голуб відповів на коментар Віктор Ох, 01.01.1970 - 03:00
Прочитав. Чудово! Щоправда, доки я не заходив на сайт, відбулись відомі події, які поставили крапку.
 
Валентин Бут, 07.03.2014 - 10:13
Бузина - слизняк, на якого шкода витрачати час. Читають подібних подібні (не маю на увазі Вашу аналітику). Вважаю, таких варто просто ігнорувати. Це пусте місце, до того ж дуже брудне і смердюче
 
Валерій Голуб відповів на коментар Валентин Бут, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валентине! Та оце ж я тих "подібних" намагаюсь відірвати від путлерівської пропаганди.
 
traven`, 27.01.2014 - 10:54
Чітко, влучно, змістовно!
Але це слаба контрпропаганда. Тому, що більшість тих людей для кого розрахована «Бузинська» пропаганда розмовляють, читають по російські. І не завжди тому, що зовсім зневажають все українське, а просто їм так легше. Майте це на увазі!
З повагою! hi
 
Валерій Голуб відповів на коментар traven`, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Зауваження цікаве. Я навіть зібрався перекласти на російську. Щоправда, багато з них взагалі нічого не читають. Тільки дивляться кіно з бійками. biggrin
 
tatapoli, 14.12.2013 - 14:00
Приємно вражена Вашою проникливістю! Схвалюю!
 
Валерій Голуб відповів на коментар tatapoli, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам! Заходьте частіше!
 
Микола Серпень, 14.12.2013 - 12:47
Цікаво, на віщо такі люди розраховують? Тут у нас таких називають манкуртами. Зрадивши своїх, вони ніколи не будуть своїми у хазяїв, навіть вибившись там в "первые ученики". І сьогодні, в наш інформаційний вік, не довго брехні жити... Спасибі Вам, що не жалієте часу і талану на те щоб шахрай від історії так і називався щахраєм... 12 friends
 
Валерій Голуб відповів на коментар Микола Серпень, 01.01.1970 - 03:00
Згоден, Миколо! Ці найманці іноземної держави практично ведуть підривну роботу проти України. Тому так важливо створити свою контрпропаганду. І це наше спільне завдання.
 
І читають того Бузину, а от у нашого колеги Валентина Бута лежить завершена історична книга "ПАВЛО МИХНОВИЧ БУТ, ЛИЦАР ЗРАДЖЕНОЇ ВОЛІ", але видавця нема.............
 
Валерій Голуб відповів на коментар Олена Іськова-Миклащук, 01.01.1970 - 03:00
Доки не буде української України, ці "агітатори" і далі будуть продукувати і поновлювати електорат ПР, а на українське, патріотичне у них ніколи не буде грошей
 
Олекса Удайко, 13.12.2013 - 23:21
Новій владі пасквілянта треба вимести разом зі всіма "янучарами" у сусідню державу,що дає гроші на видання а пере-перевидання ("Тайну історію...." , здається, вже перевидали 9 разів!!!) брудної продукції!
 
Валерій Голуб відповів на коментар Олекса Удайко, 01.01.1970 - 03:00
Це так. Мабуть російський народ благоденствує, якщо Путін викидає мільярди для підривної роботи проти України. Всі оті майже безкоштовні комуністичні газетки теж фінансуються звідти.
 
GreViZ, 13.12.2013 - 21:16
Висвітлено грунтовно, дуже потрібний в наш час правдивий твір, гадаю більшість порядних, чесних людей не можуть не відчувати огиди до пасквілянтів такого штибу, у мене таке відчуття, що подібні демонічні особи таки захлинуться у своєму ж болоті.
Щиро вдячні Вам за цю статтю - я з дружиною hi give_rose
 
Валерій Голуб відповів на коментар GreViZ, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Захлинуться обов*язково, якщо навкруг них створимо атмосферу зневаги і неприйняття.
 
Прочитала з цікавістю і задоволенням. Дякую!
 
Валерій Голуб відповів на коментар Олена Бондар (Бондаренко), 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за розуміння, Олено! Заходьте!
 
@NN@, 13.12.2013 - 15:55
а скільки такого л а й н а, як Бузина, спливає і ще спливе в Україні, Господи помилуй, тож повинні відкривати очі такими роботами, як ваша
 
Валерій Голуб відповів на коментар @NN@, 01.01.1970 - 03:00
Так, Анно! Мабуть правий був Неру з приводу інтелігенції, вихованої колонізатором.
 
Артур Сіренко, 13.12.2013 - 14:34
Цікавий твір. Змістовно. friends
 
Валерій Голуб відповів на коментар Артур Сіренко, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Артуре! Заходьте!
 
Ірина Хміль, 13.12.2013 - 14:20
З усього видно,пане Валерію, як добре Ви знаєте українську історію і культуру та, як справжній патріот, всім серцем вболіваєте за долю своєї держави. Ваша стаття гостра і актуальна! Тому що таких, як Бузина, - бездуховних, безкультурних і аморальних "знавців-істориків" в наш час розвелося багато.
Побільше б таких памфлетів,як Ваш!
 
Валерій Голуб відповів на коментар Ірина Хміль, 01.01.1970 - 03:00
Іро, величезна подяка за вашу похвалу! Буду старатись і далі розвінчувати цього негідника.
 
stawitscky, 13.12.2013 - 13:17
Якщо я інтуїтивно, малоаргументовано ненавидів Олеся Бузину, то тепер у аудиторії є безвідмовна зброя.Спасибі!
 
Валерій Голуб відповів на коментар stawitscky, 01.01.1970 - 03:00
Я справді радий, що доніс потрібну вам інформацію. Ця людина і в мене викликає внутрішню огиду.
 
Любов Ігнатова, 13.12.2013 - 13:17
Серйозна і цікава Ваша робота. Шкода, що його читачі йому свято вірять і несуть брехню далі. Але ж ми знаємо, що сталося з тим, хто взяв срібняки ...поспівчуваймо ...
 
Валерій Голуб відповів на коментар Любов Ігнатова, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо! А "свято вірять" ті, кому милий загальний логічний висновок писань бузини - Украина для русских!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Еволюція
Genyk: - Тримання удару
Синонім до слова:  Ізоляція
Genyk: - Виокремлення
Синонім до слова:  Ізоляція
Максим Тарасівський: - Синя ізолєнта
Знайти несловникові синоніми до слова:  Еволюція
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ізоляція
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
boroda-64: - асясяй
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Нервотрус
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Серценеспокій
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Злинці
Синонім до слова:  Любов
мышь: - Дихання, вічність, дар божий
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
dashavsky: - Душевна млість. :(
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Ооооо: - Дурощі.
Синонім до слова:  Любов
Юхниця Євген: - Сяйність, радісність, вітальність
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ревнощі, ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Sin el mar: - Сонячність
Синонім до слова:  Любов
dashavsky: - ТЕПЛО ДУШІ. :019:
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Не підвладне почуття...
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Дикар, брукняк
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Галечка, рінь, градівка, лобак
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Наметень, кругляк
Синонім до слова:  Камінь
Svitlana_Belyakova: - Глиба
Синонім до слова:  Самозаймання
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова): - самоспалах
Синонім до слова:  Заводити(включати автівку)
Пантелій Любченко: - Задрандулити.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Любов
Ооооо: -
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Ооооо: - Любов
Синонім до слова:  Художник
Svitlana_Belyakova: - Творець
Синонім до слова:  Кромка(чогось)
Зоя Енеївна: - Крайня частина(чогось).
Синонім до слова:  Камінь
dashavsky: - Впертий чоловік. :D
Синонім до слова:  Камінь
Svitlana_Belyakova: - Тягар
Синонім до слова:  Камінь
Genyk: - Душегуб
Знайти несловникові синоніми до слова:  Камінь
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Художник
Віктор Цвіт: - Живописець, малювальник, Живограф
Синонім до слова:  Кромка(чогось)
Віктор Цвіт: - Бік, грань.
Нові твори