UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: В безлюдді - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 30.12.2013 - 19:35
Чарівно, наповнено... можливо вже повторюсь, але Ваші вірші ніби джерело нових, цікавих, оригінальних образів. Дуже майстерно  
Анатолійович, 04.11.2013 - 23:14
 Той, хто любить природу - розуміє її і живе нею. Такій людині не може бути самотньо наодинці з природою, бо вони з нею - одне ціле. І саме у таких людей народжуються такі чудові поезії... Дякую тобі, квіточко, за задоволення! 
@NN@, 04.11.2013 - 19:42
Здолавши одну Кульбабкову сходинку, ви, Наталю, стрімку підіймаєтесь на іншу,  вдумливо, вишукано, в двох останніх рядках дуже тонка філософська концепція  
Ірина Кохан, 04.11.2013 - 14:23
Приєднуюся до всього нижче сказаного! Майстриня слова найвищої категорії! 
горлиця, 04.11.2013 - 13:52
Ой, тарпляється, дорогенька, це точно! Людська байдужість гірше самоти! Гарні , правдиві образи!
Патара, 04.11.2013 - 13:19
Згадала як у дитинстві їздила до бабусі у село, хата її стояла майже наприкінці села, а за селом тополькИ (так називали в селі цілий гай тополь понад ставом, його колись садив мій дідусь, коли був війтом, як тоді називали голову сільради). Так ось, бігала я у ті тополькИ і співала там досхочу, і говорила з Вітром, Ставом, Сонцем... А як там чудово мовчалося!!! Дякую, Наталочко, шубовснули мене з головою у моє дитинство дале-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-еке.
Бойчук Роман, 04.11.2013 - 12:32
Я вже гадав, що тобі мене важко здивувати, Наталю! Помилявся: нові прекрасні образи, навіть сюжет є... І все це у вишуканій гармонії поєднано і подано з надзвичайно тонким відчуттям прекрасного і і такого, здавалося б на перший погляд простого і в той же час невловимого - такого влучно сказаного... Слів не підберу. В обране беру. Знову БРАВО!!! Пейзажний сюжет з філософським натяком.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 04.11.2013 - 04:24
Дощів молитви вразили менеІ церква в верховітті сосен! «Минає все, і згодом це мине» - Шепоче вітром пізня осінь… Самотність, перш за все, це стан душі, Безлюддя часто нас лікує, На самоті народжені вірші – Це краще аніж ті, що в сує… НАТАЛЮ, ТИ ДІЙСНО СТАЛА ПИСАТИ ІНШІ ВІРШІ, ГЛИБОКІ РОЗДУМИ, АНАЛІЗ, ВИСНОВКИ. ЦЕЙ ТВІР СМІЛИВО МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО ФІЛОСОФСЬКИХ
Мазур Наталя, 04.11.2013 - 01:12
Висновок не викликає сумнівів.Іноді, і мені так здається. Щось нове з'явилося у вашій поезії, Наталю. Раніше вірші були споглядальні, а цей - філософія життя.
Ніжність - Віталія Савченко, 04.11.2013 - 00:07
Правда у кожному слові... забираю Наталонько в обране. А музичний супровід просто неймовірно доповнив поезію. 
Валентина Ланевич, 03.11.2013 - 22:00
Наталочко, твоя лірика - то якесь диво, захоплююче пишеш і так красиво! 
горлиця, 03.11.2013 - 21:56
Часом так воно і є, Наталочко! Ніби і гамірно, а не зрозуміло, Хочеться тиші і спокою! Гарно як завжди!
Оля Бреславська, 03.11.2013 - 21:54
Читаю, любуюсь і щоразу дивуюсь ЗВІДКИ ці образи у тебе беруться, звідки ті чудесні пензлі-слова...Красивезно! 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Дякую, пане Олексо!  Життя саме навчить нас всім премудростям, бо воно найкращий вчитель.  
Леся Геник, 03.11.2013 - 21:23
Чудово, Наталю! В Обране, в обране!!! А слів - просто бракне, тільки захват од кожного слова!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя люба Лесю! Тішуся, що цей світло-сумний вірш припав тобі до душі! І радію твоїм привітним візитам! 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буває... Мабуть, так вже влаштований світ. Дякую Вам, люба пані Крилата, за розуміння і теплі дружні візити!
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Наталю 
